У планах — «срібло», «золото» і маля

23.03.2006
У планах — «срібло», «золото» і маля

Лілія Єфремова. (Фото РЕЙТЕР.)

      Лілія Єфремова, здається, ще не отямилася після подій, що звалилися на неї останнім часом. Вона трохи розгублена. Але те, що на запитання відповідає дуже коротко, — схоже, не від хвилювання, а риса характеру. Єфремову час від часу доповнює тренер — Костянтин Вайгін, який очікував на Лілине повернення з Італії в Сумах.

      Відразу уточнюємо: чому скрізь пишуть, що Лілія — неодружена, а вона присвячує перемогу своєму чоловікові Кості? «За зборами, змаганнями у нас постійно не вистачало часу вирішити це питання, — пояснює Єфремова. — Тому для себе ми все з'ясували й одягли обручки. А офіційно оформимо відносини трішки пізніше».

      Костя став першим, хто привітав Лілю з «бронзою» відразу після фінішу на Олімпіаді в Турині — надіслав СМС на мобілку. А найемоційніше перемогу пережила, напевне, мама. Це саме вона 18 років тому відвела Лілю до лижної секції і, як кажуть, благословила на шлях у спортi.

      Спортом у дитинстві Лілія зайнялася, власне, тому, що «робити було нічого». Це потім на якомусь етапі прийшло розуміння, що без цього вона просто вже не може. А згодом з'явилися медалі — на чемпіонатах Європи, етапах Кубка світу.

            Мати досі не вірить, що донька стала призером Олімпійських ігор. По телефону то плакала, то сміялася, каже Ліля, і все повторювала: «Не вірю». З часом повірити таки доведеться. І в перемогу, і в ордер, вручений київським міським головою Олександром Омельченком на квартиру в столиці, і в ключі від новенької машини від міністра внутрішніх справ Луценка...

      І в те, що після успіху дівчині телефонував Президент Віктор Ющенко, назвав молодчиною і побажав «так тримати». А коли за кілька днів він вручав Лілії орден княгині Ольги, жартував: «Мене попередили перед тим, як сюди заходити, що найменша, кого я побачу, й буде Ліля».

      Вона справді невисока (151 см) й не виглядає на ті 29, що їй виповняться незабаром. Але з бійцівським характером. Бо не кожна жінка буде займатися таким «думаючим» видом спорту, як біатлон. Тут потрібно не просто виконати норму, а й, скажімо, розрахувати вітер, що змінився раптом і заважає стрільбі.

      ...Коли російська спортсменка приїхала працювати до Сум, вона не уявляла напевне, як усе складеться. І прописана Ліля, виявляється, в будинку віце-президента Всеукраїнської федерації біатлону сумчанина Григорія Дашутіна — більше не було де. «Правда, не гостювала там ні разу», — посміхається Єфремова. Чоловік Костянтин висловлює вдячність, що їх добре прийняли в Україні, вони на таке навіть не розраховували. Сама ж динамівка каже, що розраховувала на олімпійську медаль, інакше який сенс займатися спортом?

      Наразі Єфремова планує взяти річну відпустку. По-перше, 18 років занять спортом поспіль — важкувато. По-друге, Ліля має плани стосовно поповнення в родині. Якщо цей пункт програми буде реалізовано успішно, спортсменка обіцяє взятися за два наступних: «Бронза у мене вже є, тепер треба ще дві медалі — срібну й золоту». Костя, посміхаючись, погоджується і на одну нагороду.