Українці здавна цікавилися країнами Далекого Сходу. Проте японознавство в нашій країні почало розвиватися лише за часів незалежності. Незважаючи на відносно молодий вік вітчизняного сходознавства, вже є вагомі здобутки в цій галузі. Дослідників цікавлять не лише передові технології та економіка. Мова, література, фольклор, мистецтво, історія — ті грані японської культури, які здавна чарують західний світ своєю неповторністю й iнакшiстю.
Нещодавно київський Видавничий дім А+С видав наукове дослідження «Всесвіт у дзеркалі японської мови: словесні символи культури Японії». Авторами книги є професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Мосенкіс і випускник аспірантури КНУ Микола Якименко. Автори досліджують японську мовну картину світу, розглядають специфічну міфологію японців, їхні обряди, а також літературу, архітектуру, мистецтво, історію, археологію тощо.
Цікавим є спостереження науковців про те, як у звуках втілюються уявлення японців про світ, що акумулювалися в мові протягом тисячоліть, та спроби з'ясувати, у чому полягає специфічність традиційного японського світовідчуття. Становлять інтерес і викладені у книжці особливості поглядів різних народів Сходу, починаючи з найдавніших цивілізацій, на магію слова, силу звукового впливу. Представлений широкий огляд наукових праць, а також роботи мовознавців, присвячені дослідженню «людського чинника» у мовних явищах.
При порівнянні культури предків українців та стародавніх японців можна помітити цікаві паралелі. Так трипільська культура (VI—III тисячоліття до н. е.) та культура «дзьомон» (мотузкового орнаменту), яка розвивалась у стародавній Японії, входять до широкого кола взаємопов'язаних між собою культур передісторичної Євразії. Можливо, саме цим можна пояснити близькість світосприйняття в японській та українській культурах, що виражається кардоцентричністю (філософія серця, переважання чуттєвого сприйняття світу над логічним, уявлення про серце як центр світосприйняття).
За широтою та різноманітністю охопленого матеріалу цю працю можна вважати найбільшим в Україні дослідженням японської культури. Було опрацьовано близько тисячі наукових джерел, які представлені різними мовами.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
