Олександр Ващенко: Корупцію породжують нинішні політичні правила

07.02.2006
Олександр Ващенко: Корупцію породжують нинішні політичні правила

      Останнє опитування Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова принесло несподіванку: до групи лiдерiв парламентських перегонів — тих, хто набирає щонайменше піввідсотка голосів, — несподівано потрапив блок «Влада народу». Коаліція, очолювана Олександром Ващенком, розташувалася в рейтингу між розкрученим «Вічем» та Блоком Лазаренка. «Влада народу» ще не починала активної виборчої кампанії, тож її порівняно високий рейтинг, правдоподібно, пояснюється вдалою назвою блоку. Про це розмовляємо з лідером «ВН» Олександром Ващенком.

 

«Ми без олігархів. Тому нам легко»

      — Олександре Михайловичу, чому ви вирішили йти на ці вибори? Звичайно, ви маєте право пропонувати свої концепції та ідеї суспільству, зрозуміло, що вам хотілося б їх втілити в життя. Але річ у тiм, що у вас майже немає шансів пройти до парламенту.

      — Я одразу наведу дані Центру ім. Разумкова. Він провів дослідження громадської думки і з'ясував, що сьогодні за наш блок має намір проголосувати 0,5 відсотка виборців. Це не набагато менше, ніж у Партії зелених, блоку Костенка—Плюща і «Віча». Усіх цей результат дивує. Тим більше що ми ще не починали вести агітаційну кампанію. Я думаю, що до такого показника долучилися добрі діла тих партій, які ввійшли в наш блок: Всеукраїнської партії духовності й патріотизму, Партії захисту пенсіонерів, Всеукраїнської чорнобильської народної партії «За добробут та соціальний захист народу».

      Так само спрацьовує й та ідеологія, яка закладена в наш бренд. Бо люди справді хочуть бачити реалізацію п'ятої статті Конституції, яка передбачає, що «носієм суверенітету й єдиним джерелом влади в Україні є народ». Ця теза є основною концепцією блоку. Бо, на жаль, переважна більшість інших партій ігнорують це положення. Вони рвуться до влади, а про народ думають тільки на виборах. І хоча цей пункт Конституції не виконується, в нас починаються дискусії про те, що треба приймати новий Основний закон. У мене до таких політиків є одне прохання: прочитайте хоча б ту Конституцію, яка є. Бо скільки б її не писали, та якщо Конституцію не виконувати — діла не буде.

      — У чому ж суть отого бренду — «Влада народу», його концепції?

      — Подивіться, що у нас робиться. Розгортаються просто дивні процеси, коли корупція стає бізнесом, коли посади роздаються за досягнення перед політиком. Люди кидають підприємництво, яке приносить їм сотні тисяч гривень, і йдуть у політику. Вони приходять у Верховну Раду не для того, щоб здійснити ідеологічні цілі, а щоб реалізувати бізнес-інтереси. Бо, якщо він вклав, скажімо, мільйон гривень за своє місце в парламенті, то за короткий час мусить повернути ці гроші. А короткий час передбачає одне: забрати гроші в держави, бо іншого способу нема. Партійні списки розпродаються. Тому нам важко. Зате внутрішньо — легко. В нашому списку нема тих, хто прийшов за гроші. Люди, які долучилися до нас, є або членами партії, або дотримуються наших поглядів. Олігархів у нас нема.

      — Зате у вашому списку є відома цілителька — Людмила Герасимова. Як, до речі, вона потрапила до вашого реєстру?

      — Дуже просто: вона є членом Партії захисту пенсіонерів, яка ввійшла в блок. Людмила Миколаївна багато спілкується з народом. Вона знає його потреби, болі, проблеми. Звичайно, пані Герасимова — не професійний політик. Але вона порядна людина, якій небайдужа доля народу.

«Фундамент, закладений при Ющенку, не дасть повернутися Кучмі»

      — Ви так часто акцентуєте на слові «народ»...

      — А як інакше? Це єдине джерело влади в Україні. Саме з такою тезою ми йдемо до людей. А з людьми — до влади. Система керування державою мусить змінитися. Ви ж подивіться: людина кидає свій бізнес і йде на малооплачувану посаду. Для чого? І хто породжує корупцію? Правильно, той політик, який за рахунок держави хоче компенсувати собі ту зарплату. Корупцію породжує політика з нинішніми правилами.

      — Може, чиновникам варто підняти зарплату? Хоча їх, навпаки, критикують за кожну гривню, кинуту державою на їхню робочу ставку.

      — Насамперед вони мусять бути професіоналами. Звичайно, мають бути й такі умови, щоб людина п'ятнадцять годин на добу думала про Україну, і вісім годин — працювала на неї. Таких умов нема. І чиновники є підвішеними. Вони не знають, що буде з ними через місяць, через два. Ця невизначеність, до речі, теж штовхає їх на те, щоб обкрадати державу — бо хто знає, що буде далі. Нам бракує професіоналів і бюрократів. Тому я не схвалюю те, що нова команда після приходу до влади змінила вісімнадцять тисяч чиновників. Я не знаю, хто радив їм викидати цих професіоналів на вулиці. Значна частина із них же працювала не на Кучму, а на Президента. Посади не можуть роздаватися за якісь заслуги. Бо з цього починається не політика, а корупція. Тому ми за те, щоб виконавча гілка влади і, власне, виконавці не залежали від зміни політичних курсів. З ними потрібно укладати контракти, і нехай спокійно працюють, знаючи що вони не залежать від перемінних вітрів із вулиці Грушевського.

      — То ви, мабуть, підтримуєте ініціативу влади, яка взялася за відокремлення адміністративних і політичних посад у вищих органах виконавчої влади. Вводиться інститут держсекретарів, які працюватимуть незалежно від того, хто буде міністром.

      — Цю ініціативу я озвучив іще в 2001 році. Тоді й було введено інститут держсекретарів. Але він не прижився, бо Леонід Кучма підпорядкував їх адміністрації Президента. Я вважаю, що це неправильно, хоча й дотримуюся думки, що для України найоптимальніше посилювати не парламент, як робиться зараз, а саме Президента.

      — Кажуть, що тоді з'явиться другий Кучма.

      — Ющенко ніколи не стане Кучмою.

      — Я мав на увазі інше: чи можливе повернення умовного Кучми після Ющенка.

      — Думаю, що той фундамент, який буде закладений при Ющенку, не дозволить повернутися новому Кучмі.

      — З усього видно, що ви підтримуєте курс нинішнього Президента. Проте, балотуючись «паралельними» шляхами з іншими «помаранчевими» силами, ви можете відібрати у них голоси і в такий спосіб тільки нашкодити Ющенку.

      — Як це нашкодити Ющенку?! Ми не працюємо в його ніші. Соціологія показує, що 30-40 відсотків українців не вірять нікому: ні Ющенку, ні Тимошенко, ні Януковичу. Ці люди розчарувалися і в старій владі, і в новій. Саме на їхні голоси ми розраховуємо. Хоча, чесно кажучи, я не прихильник поділу України на «електорати». Є один народ.

      — Але ж свої погляди ви могли відстоювати і в більш потужному пропрезидентському блоці. Адже тоді вдалося б заощадити і на ресурсах, і на зусиллях, та й шансів пройти у парламент було б більше.

      — По-перше, наш блок чує Президента. Але я не впевнений, чи главу держави чує його оточення. По-друге, ми зібрали людей, які виявили волю йти на вибори самостійно, не прикриваючись чужим політичним авторитетом. У нас свій шлях у Верховну Раду. Ми об'єдналися з трьома партіями і вважаємо себе потужною силою.

      — Але цю потужність іще треба довести. Зокрема, пояснюючи свою позицію виборцям.

      — Найближчим часом у нас почнеться активна робота в цьому напрямку. Ми будемо пояснювати людям свої погляди. Наша програма пропонує ті речі, які потрібні всьому народові. Будівництво доріг і транспортних магістралей, наприклад. Це також система енергетичної безпеки держави. Нам треба привести до ладу Чорнобильську АЕС, прибрати звідти відходи і дати станції можливість нормально працювати.

      — Тобто ви за відновлення роботи ЧАЕС?

      — Ми закрили ЧАЕС, а міжнародні організації на знак подяки дали нам якісь копійки. Це, вибачте, шахрайство. І заради чого? Станція ж нормально працювала. Просто є геополітичні інтереси і є геоекономічні. А в закритті станції були зацікавлені ті люди, яким не вигідно, щоб Україна була енергоспроможною. Ті ж люди таким чином інформували громадськість, щоб у неї сформувалася думка про неможливість роботи ЧАЕС. Тому пояснити суспільству ці речі — також велика проблема. Загалом енергетичний сектор у нас представлений дуже потужно. Велику увагу ми приділяємо інвестиціям, збереженню державної власності. Ми категорично проти розпродажу майна, яке належить народові.

      — Але, скажімо, приватизація тієї ж «Криворіжсталі» принесла Україні багато коштів, завдяки цьому вдалося залатати чимало дірок.

      — Я не хочу жити у державі-банкруті. Бо тільки банкрут продає своє майно, щоб залатати якісь дірки. Що би мені не говорили, це ознака банкрутства. Я противник цього. Вважаю, що держава має не продавати, а будувати.

Розмовляв Стефко ПОСТЕРУНОК.

  • Почати знизу

    Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>

  • Вiдставили до лiкарнi

    Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>

  • «УДАР» коліном

    Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>

  • Морозу відріжуть зв'язок,

    Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>