Мільйон гривень податків щодня: як «Френдлі Віндтехнолоджі» наповнює бюджети громад Закарпаття
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Біля топки «соняшної машини». (Фото автора.)
Знайомлячись із особливостями енергетичного проекту, який напередодні нового року запрацював на ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат», мимоволі згадуєш приказку «Не було б щастя, та нещастя допомогло».
«Нещастя» полягало в тому, що проблема утилізації лушпиння, яке залишається після екстрагування олії з соняшникового насіння, була перманентним головним болем керівництва комбінату. Як-не-як, при нинішній потужності підприємства щодоби його утворюється близько 70 тонн — неважко підрахувати, скільки це виходить за місяць чи за рік, до того ж екологічне законодавство стає дедалі жорсткішим. Водночас комбінат для нормальної роботи купує енергію у підприємства теплових мереж, витрачаючи на це немалі суми.
Потужна промислово-фінансова група, яка придбала контрольний пакет акцій товариства, вирішила розрубати вузол одним ударом. Інвестори вклали 12 мільйонів гривень у будівництво унікального котла, який працює на соняшниковому лушпинні і спроможний спалити всі основні технологічні відходи (до речі, і проект, і основні підрядники — вітчизняні). Півтора року пішло на будівництво, пробний запуск і подальше відлагодження устаткування, і ось нарешті у грудні приступили до його промислової експлуатації, досить скоро вийшовши на проектну потужність. Відтепер потреби комбінату в купівлі теплової енергії знизилися десь на 40 відсотків, а це дає щомісячну економію 450 тисяч гривень і дозволяє окупити вкладені кошти за два роки.
Втім виробіток тепла — не єдина можливість нового агрегата. Він має настільки високі параметри, що може крутити парову турбіну з генератором, при потребі забезпечуючи підприємство власним електричним струмом. Крім того, на котлі передбачено встановлення газових пальників, а заводчани збираються невдовзі випробувати його й на інших альтернативних видах палива, зокрема, на рапсовій соломі та рапсовому шроті.
Додатковою статтею прибутку стали навіть власні відходи котла — попел, який за добу утворюється до півтори тонни. В ньому міститься такий підбір мінеральних речовин, що його в повному обсязі готові купувати партнери, які спеціалізуються на виготовленні міндобрив для дачних ділянок, теплиць та садків.
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
«Ярмарок смаку 2026» — одна з найважливіших гастрономічних подій Львівщини, спрямована на підтримку малих і середніх виробників органічної продукції та крафтових виробництв з усієї України. >>
В кількох локаціях Тернополя — двох парках і дендрарії біля однієї зі шкіл — з’явилися незрозумілі, на перший погляд здалеку, невеликі споруди. >>
У Києві це роками продавали як політичний ситком. З веселими репризами «95 кварталу», жартами про «жадібних банкірів», телевізійним карнавалом на каналах Ігоря Коломойського і нескінченним потоком мемів, де держава виглядала дурною, смішною і безпорадною. >>
Як далеко може бачити людське око? Вчені говорять, що якби не лінія горизонту, то воно могло б розгледіти полум’я від свічки на відстані близько 50 кілометрів. >>