Уже i суд — державна таємниця

25.01.2006
Уже i суд — державна таємниця

Ранiше вони стежили за журналістом, тепер «соромляться» преси. (автора.)

      Цього варто було очікувати. I 19 грудня минулого року під час досудового розгляду справи i 9 січня року нового, коли колегія Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду столиці під головуванням Ірини Григор’євої несподівано перенесла розгляд на два тижні, бо обвинуваченому Протасову від присутності колег вбитого по-звірячому Гії стало погано. Такий процесуальний поворот ще з більшою імовірністю прогнозувався позавчора вранці, коли журналістів перестали пускати до зали № 1 задовго до початку засідання. Бо знову мало місця, а треба ж у першу чергу розмістити запасний склад народних засідателів. Потім пустили «камерменів», натомість ледь не вся «пишуча братія» — газетярі, інформагенства i чимало тележурналістів лишилася за дверима i за процесом спостерігала у невеличке віконце дверей. Хоча купці найнаполегливіших усе ж таки вдалося потрапити на процес: конвой пішов на поступки i пропускав по одному, коли хтось виходив...

      «Справа Гонгадзе буде похована, якщо подальше її слухання відбуватиметься без присутності журналістів. Адже наразі є багато зацікавлених осіб, які хочуть, щоб не були відомі їхні прізвища, щоб про них не знали», — казав пресі адвокат Лесі Гонгадзе Андрій Федур у перерві, коли вже всім було зрозуміло, що за годину Феміда стане закритою. Так i сталося. Вагомішими за обіцянку керівництва держави провести процес відкрито виявилися аргументи колишнього «мента» Миколи Протасова (якого лякають не лише спалахи фотокамер, а й те, що у справі свідчитимуть його колишні колеги, які «ще працюють i працюватимуть в органах», тож i «світити» їх не бажано), а також представників Генпрокуратури (бо через присутність ЗМІ може бути «порушена процедура допиту свідків, а також розголошені відомості, що становлять державну таємницю»). Відповідний запит із переліком свідків, чиї імена не можуть бути розголошені, вже надійшов із Різницької на ім'я міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

      Звісно, «засоромилися» преси й інші обвинувачувані — Валерій Костенко та Олександр Попович.

      Отже, сьогоднішнє засідання суду буде закритим, бо нарешті мають почати допит виконавців убивства Гонгадзе. Надалі закритими будуть усі засідання, де буде оголошуватися обвинувачувальний висновок, допити підсудних та допити свідків, які є працівниками МВС. На решту засідань пресу пускатимуть, щоправда, без диктофонів i камер, а лише з ручками та блокнотами. Але що можна буде занотувати на ТАКИХ засіданнях? Зрозуміло, що колег Гії, а відтак i суспільство, позбавили інформації, яким чином вбивали Гонгадзе, хто його «замовив», хто «приховував» убивць усі ці роки. Хоча б того ж генерала Пукача (який нібито вбивав Георгія власноруч i якого досі розшукують) — хто, як i за чиїм наказом відпустив з-під варти?

      Уже позавчора під вечір пресу з зали суду попросили: прокурор читав резулятивну частину обвинувачувального висновку. Згодом від адвоката Федура стало відомо, що нічого такого вже втаємниченого там не пролунало, а текст «майже повністю збігався за змістом з нещодавнім інтерв'ю Віктора Шубіна (керівника оперативної групи ГПУ у справі Гонгадзе. — Ред.) одній з газет». При цьому суд нарешті визначив подальші процесуальні судові дії. Після допиту Протасова — Костенка — Поповича викликатимуть i свідків, у тому числі й високопосадовців.

      Цікаво, що сам Федур подав до суду клопотання викликати як важливих свідків багатьох відомих осiб: а це Леонід Кучма та Микола Мельниченко (один нібито замовив вбивство журналіста, другий — нібито зафіксував це на диктофон), головні фігуранти плівок майора — спікер Володимир Литвин i екс-голова СБУ Леонід Деркач, а ще заступник Генпрокурора Віктор Кудрявцев та нардеп Григорій Омельченко (бо, за словами останнього, саме цей посадовець з Різницької «переконав» свого часу суддів звільнити Пукача з-під варти). Цікаво, що як свідків адвокат просить запросити i Голову Верховного Суду Василя Маляренка та... Президента Віктора Ющенка. Справа в тому, що на «плівках Мельниченка» відразу після розмови про Гонгадзе Кучма телефонує тодішньому Прем'єру Віктору Ющенку i говорить з ним зовсім про інше, державне. Пан Федур вважає, що якщо нинішній Президент підтвердить факт такої розмови з колишнім — це буде додатковим доказом ідентичності плівок.

      Крім цього, представник Лесі Гонгадзе просив суд витребувати у СБУ матеріали операції під назвою «Провокатор», адже за Гією, окрім МВС, стежили i профі з Володимирської, 33. Загалом усе це допомогло б з'ясувати мотив та замовників вбивства. Однак суддя Григор'єва вважає таке клопотання адвоката на даній стадії процесу передчасним, але й не виключає можливості викликати цих свідків під час подальшого судового розгляду. Дивно, але, за словами пана Федура, в обвинувачувальному вироку прокуратури найрезонансніше вбивство сучасної України вважають скоєним «без мотивів»! Тоді як зрозуміло, що воно було замовним i пов'язаним із професійною діяльністю загиблого редактора «Української правди».

     

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>