Давайте слухати далі

30.11.2005
Давайте слухати далі

Віктор Ющенко на «своїх» слуханнях. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)

      Перші президентські слухання відбулися. Будемо сподіватися, останніми вони не стануть, і Президент і надалі буде прагнути діалогу з громадськістю. Зрештою, недарма ж Віктор Ющенко у своїй промові сам заявив, що дискусія повинна бути не тільки відвертою, а й «неодноразовою». Щоправда, вже по завершенні слухань від деяких їхніх учасників та свідків лунали закиди, що повноцінного діалогу, при якому сторони уважно слухають і сприймають сказане одна одною, насправді й не вийшло. Та навіть якщо перший млинець і вийшов трохи глевким, то їсти його можна.

      Висловлюючись протокольними термінами, найдовше «слухали» Президента. Глава держави виступав загальним хронометражем пiвтори години, намагаючись якомога ширше викласти свої думки безпосередній аудиторії (а в залі сиділи не лише представники громадських організацій, а й бізнесмени, політики, чиновники та iн.) і телеглядачам, які мали змогу спостерігати за слуханнями «Виклики, породжені свободою» у прямому ефірі. Говорив Ющенко про пережитки старої влади і здобутки нової, про корупцію, яку оголила Помаранчева революція, про економіку росту й економіку тіньову, про проблеми бізнесу і можновладців, судів і середнього класу, знову — про потребу підвищити до 5-7 відсотків прохідний бар'єр у парламент (інакше важко сформувати більшість із 12 фракцій). Майдан, за словами В. Ю., дав нам можливості змінитися й змінити країну, якими ми, схоже, поки що не надто вдало скористалися. Однак усе ще попереду: саме 2006-й, тобто наступний рік Президент назвав «роком базових змін».

      Також, за словами глави держави, треба розпочинати «дискусію щодо нашої стратегії і середньої перспективної політики». Якщо йдеться про економіку, то, з огляду на прагнення й геополітичне положення України, ключовими напрямами є Європейський Союз і Єдиний економічний простір. І, наголосив Ющенко, в цьому сенсі «у нас не повинна бути політика заміни: або — або. Було б великою помилкою для української політики, якби ми втрачали агресивність, у хорошому значенні цього слова, присутності на східному ринку (йдеться про Росію. — Ред.). (...) Але з іншого боку, треба зробити так, щоб ці засади і принципи, на яких ми влаштовуємо організацію своєї участі на цьому ринку, не блокували нашу інтеграцію до ринку семикратно більшого — Європейського Союзу».

      Заради входження в ЄЕП, «в основі якого лежить економіка Росії», Україна, за словами Президента, повинна мати спеціальну програму дій, яка передбачала б створення зони вільної торгівлі та уніфікованої транзитної і митної політики. При цьому В.Ю. необережно зауважив, що «постане питання: для того, аби формувати ці три політики, як передати частинку національного суверенітету для управління ними?». Цей необережний вислів багато хто сприйняв ледве не як згоду на формування у ЄЕП наднаціональних органів, проти яких В. Ю. так виступав раніше. Скажімо, директор Iнституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський і міністр економіки Арсеній Яценюк, виступаючи після Президента, особливо наголосили на тому, що для України немає жодної потреби передавати частку свого суверенітету для узгодження тих речей, які чудово узгоджуються шляхом укладання різних угод.

      Чи не єдина тема, якої не встиг торкнутися у своєму вступному виступі Президент — гуманітарна. Її Ющенко залишив наступним промовцям, і вони такої нагоди висловитися не втратили. Віце-прем'єр з гуманітарних та соціальних питань В'ячеслав Кириленко і головний редактор інтернет-видання «Телекритика» Наталія Лігачова гостро розкритикували всім відомого своєю палкою вірністю минулій владі й справі «темників» голову Держкомтелерадіо Івана Чижа, якого так і не спромоглася звільнити з посади Верховна Рада. Присутній у залі Чиж, природно, попросив слова у відповідь і, чомусь підійшовши до теми дуже здалеку, почав розповідати присутнім про те, як його родина була патріотична і як страждала від свавілля «ще минулішої», себто радянської, влади. Зрештою обуреній аудиторії довелося просто «заплескати» промовця, який був змушений зійти з трибуни.

      Згодом В.Ю. іще раз узяв слово, запевнивши, що держава приділятиме більше уваги гуманітарній сфері (перед тим Оксана Забужко наголошувала на тому, що Україна перебуває на межі гуманітарної катастрофи). «Якщо ми не збагнемо зараз колосально велику майбутню цінність українського слова, традицій, історії, ми можемо втратити все, що потім називається шматком хліба, маслом з бутербродом. Сьогодні держави падають не від того, що полки Муравйова приїжджають з якоїсь території, а від того, що забувають мову, свою культуру, традиції. Це правильний шлях до того, як забути свою державу і кінець кінцем її втратити. Тому, безумовно, я відніс би політику гуманітарного напрямку до політики безпеки держави, не жартуючи з цим», — наголосив Президент. І підкреслив, що необхідно також розробити і проводити чітку державну інформаційну політику, бо, щоб «ми чули правду», треба, аби на медіа-ринку була «правильна, чесна, відкрита конкуренція». Також В. Ю. пообіцяв, що всі книговидавці, які видаватимуть україномовну літературу, будуть «заохочені державою».

      Словом, для нашої нової, видозміненої після Помаранчевої революції, країни все важливо. Головне — не задушити прагнення до оновлення в зародку, а багато й плідно працювати. Адже «фундаментальний висновок і для влади, і для громадськості — єдина політика, яка може сьогодні слугувати Україні, незалежно від того, про яку проблематику ми ведемо розмову, — це політика змін».

  • Почати знизу

    Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>

  • Вiдставили до лiкарнi

    Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>

  • «УДАР» коліном

    Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>

  • Морозу відріжуть зв'язок,

    Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>