Подушка-вбивця

29.11.2005
Подушка-вбивця

      У кожному будинку (мабуть, за невеликим винятком) є колекція різнокольорових полотняних мішечків, набитих пір'ям чи пухом, синтапоном і обрізками тканини, поролоновими шматочками або ж трав'яними сумішами, які люди підкладають під голову, вкладаючись спати. І мало хто здогадується, що більшість подушок (особливо тих, що залишилися нам у спадок від бабусі чи мами і роками «підслуховують» наші сни) стають справжнім розплідником для небезпечних мікроорганізмів, які дошкуляють астматикам і людям, схильним до алергії. В подушках непомітно для людського ока живе ціла екосистема комах, кліщів та грибків, які становлять небезпеку навіть для здорових людей. Зокрема, спеціалісти Манчестерського університету підрахували, що всередині середньостатистичної подушки міститься більше мільйона грибкових спор (по кілька тисяч на кожен грам наповнювача), повідомляє Live Science.

      Група дослідників під керівництвом Ешлі Вудкок вивчила пір'яні й синтетичні подушки, якими люди користувалися від одного до 20 років. Учені з'ясували, що найчастіше в синтетиці поселяються грибки, які спричиняють смерть хворих на лейкемію, а також зводять у могилу людей із трансплантованим кістковим мозком. На другому за чисельністю місці опинилися гриби, які зазвичай розвиваються на черствому хлібі та затягують стіни у душових кімнатах — вони хоча й не вбивають, але ускладнюють плин астми у людей зі слабким імунітетом.

      Але це ще не все! У постелі живуть пилові кліщі (сапрофіти) — мікроскопічних розмірів утворення, які дещо нагадують павуків, але харчуються лусочками шкіри, бактеріями і грибками. Самі по собі сапрофіти досить незлобливі — вони не кусаються, не смокчуть кров, не бовванiють перед носом (щоб розгледіти одного кліща, треба збільшити його зображення у 30-40 разів), не лоскочуть шкіру і не дзижчать над вухом. Шкідливі їхні фекалії, які містять сильні алергени. Ці мікроскопічні відходи життєдіяльності накопичуються в хатньому пилу, піднімаються в повітря під час прибирання і не осідають протягом 10—20 хвилин. І якщо припустима межа вмісту кліщів в атмосфері (100 кліщів на один грам пилу) буде перевищена, фекалії потраплять в людський організм і запустять механізм алергійної реакції: після серії таких «вторгнень» у людини швидко розвивається дерматит або бронхіальна астма.

      Для того щоб уникнути проблем зі здоров'ям, варто дотримуватись простих правил:

      — щоранку давайте постілі провітритися, перш ніж почнете її застилати. Тоді волога, яка накопичується в білизні протягом ночі (а людина під час сну виділяє щонайменше 45 грамів поту на годину), випарується, а не залишиться у тканині;

      — підбивайте ковдру та подушку, перш ніж запхати їх до шафи чи сховати під покривалом;

      — щотижня вибивайте подушку надворі, залишаючи її на свіжому повітрі на кілька годин;

      — щотижня періть постільну білизну в гарячій воді;

      — регулярно пилососте кімнати, періодично чистіть килими та ковдри паром;

      — періть подушку не менше двох разів на рік (температура води в машинці плюс 60, делікатний режим прання) і сушіть на сонцi, періодично підбиваючи її.

      Утім навіть за умов гарного догляду постіль не може служити людині вічно. З роками матрац втрачає пружність, ковдра і подушка стають не такими свіжими й м'якими, як були раніше. Тому фахівці радять замінювати подушку через кожні три роки користування, не затягуючи із моментом розставання з улюбленою «подружкою». Навіть якщо це був подарунок від дорогої людини, не шкодуйте відправити пір'яний мішок на смітник — здоров'я все-таки дорожче...

 

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Професор кафедри імунології та алергології Київського медичного університету імені Богомольця Віра Казмирчук:

      «В Україні історично склалося так, що подушка передається із покоління в покоління: від матері до доньки, від бабусь та дідусів до онуків. Поглянеш на таку родинну реліквію — наче й вишивка гарна, і китиці по боках яскраві, а всередині пір'я збилося, все згнило давно — треба міняти... А багато і не треба — вже через п'ять років експлуатації подушка перестає бути пухтою та м'якою, і в ній дійсно можуть поселятися кліщі та грибки, які погано впливають на здоров'я людей і спричиняють алергічні реакції. Втім наші медики дуже рідко фіксують такі випадки, тому особливо панікувати не треба».  

 

А коли ви востаннє міняли подушки?

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>