Вшановувати пам'ять видатного тренера можна по-різному. Скажімо, зібрати людей, причетних до справи всього його життя і зробити те, що за офіціозним штампом називається «віддати належне». По-справжньому довести свою повагу до Ігоря Євдокимовича Турчина можна, лише надавши другого життя його гандболу. Ручний м'яч Турчина — це невизнання іншого місця, крім першого, це віра у власні можливості, це, врешті-решт, «конвеєр Турчина», коли не лише тактико-технічна унікальність, а й особливий дух київського «Спартака» передається з покоління в покоління. Це коли учорашня школярка приходила в дорослу команду, вже знаючи до автоматизму, що робити при першій чи другій комбінаціях, і розуміючи, як поводитись на майданчику під час скрутних ігрових ситуацій. Не варто забувати й деякі фірмові психологічні трюки Ігоря Турчина, коли він міг посадити на лаву запасних свою дружину, найтитулованішу у світі гандболістку на той час, і, вводячи у гру ще зовсім юну дублерку, голосно сказати: «Покажи їй, як треба грати в гандбол». Такий хід позитивно впливав на Зінаїду Турчину, а в молодої спортсменки «виростали крила».

Усі матчі 17-го туру відбулися в один день — неділю. Це трохи дивно, адже «Дніпро» й «Шахтар», які ще в четвер грали в Кубку УЄФА, мали законне право перенести свою зустріч на понеділок (хоча, з іншого боку, гірники свій останній поєдинок групового турніру Кубка УЄФА проводитимуть уже в цей четвер). В умовах такого цейтноту втрата очок командою Мірчі Луческу дивувати не повинна.