Нерухомість без прописки

      Другий рік у Черкасах триває боротьба за місцевий аеропорт. На барикадах, з одного боку, — Черкаська міська рада, а з іншого — приватна виробничо-транспортна компанія «Міжнародний аеропорт Черкаси». У 2003 році мерія уклала з цією компанією концесійну угоду, передавши їй в оренду майно аеропорту на 49 років. Щоправда, таку домовленість, зафіксовану паперами, незабаром вирішили розірвати. Ініціатором виступила міськрада, яка пояснила свій крок збитковістю та нерентабельністю аеропорту. Мерія вирішила повернути цей об'єкт у комунальну власність, і справа дійшла до суду.

      Серед останніх оперативних зведень «з поля бою» — новина про те, що договір із ВТК «Міжнародний аеропорт Черкаси» суд таки розірвав. Однак тяганина, схоже, на цьому не завершилася. «Доки таке рішення суду ще не набуло чинності, наша компанія вже оскаржила його в апеляційному суді Києва. Ми віримо, що в підсумку рішення суду буде позитивним на нашу користь», — так прокоментував цю подію для «УМ» генеральний директор компанії «Міжнародний аеропорт Черкаси» Михайло Сивовок.

      У 1992 році тут приземлився останній літак, отже, об'єкт не експлуатують за прямим призначенням уже 13 років. Власне, аеропорт було побудовано у 70-х роках минулого століття на виїзді з міста. Нині він займає площу майже в 175 гектарів. Його злітно- посадочна смуга, завширшки в 42 метри і довжиною 2,5 кілометра, перебуває у непоганому стані. У кращі свої часи аеропорт приймав до 8 рейсів за добу, зокрема з Росії та Білорусі. Тобто приносити користь місту, Черкащині і країні загалом цей аеропорт здатний і тепер. Отож пан Сивовок та його заступник із питань зовнішньо-економічних зв'язків Євген Сучков стверджують, що розроблений їхньою компанією інвестиційний проект здатний за 20 наступних років перетворити цей аеропорт на міжнародний вантажний авіаційний термінал України.

      Над Черкасами проходять 4 транспортних коридори з 9 міжнародних, зазначають керівники компанії. Проект, як стверджують вони, втілюватиметься поетапно. На першому етапі відбудеться сертифікація, відновлення та часткова реконструкція майнового комплексу «Аеропорт Черкаси». У цей період, тобто вже наступного року, буде створено додаткову інфраструктуру й устаткування наземних служб аеропорту, на що знадобиться 7,3 мільйона доларів інвестицій. Реалізація другого етапу, за задумом авторів проекту, розрахована в часі з 2006 по 2014 роки, а необхідна сума загального обсягу інвестицій становитиме 103,6 мільйона доларів США. На третьому, заключному етапі, а це 2015 — 2024 роки, коли загальний обсяг інвестицій має сягнути 507,9 мільйона доларів, у Черкасах буде повністю сформовано міжнародний вантажний авіаційний термінал України.

      «У порівнянні з іншими аеропортами наш має істотні переваги, адже це практично центр України і Європи, що дозволяє забезпечувати польоти за маршрутами Черкаси — Далекий Схід (Корея, Сахалін, Японія) — Південно-Східна Азія (Китай, Індія). Також Черкаський аеропорт може стати транзитним для рейсів літаків із Північно-Західної Африки або Західної Європи», — пояснює Євген Сучков. За його словами, тут перетинаються залізничні, автомобільні магістралі, крім того, неподалік — річковий порт, здатний приймати й обробляти судна класу «річка — море». Отож усе це викликає «особливий інтерес у Всесвітньої торговельної організації», запевняє заступник гендиректора. Серед міжнародних авіакомпаній, які готові використовувати аеропорт у Черкасах для транзитних перевезень як вантажів, так і пасажирів, пан Сучков називає «Міжнародну тихоокеанську корпорацію авіакомпаній». За його словами, у сфері інтересів цієї компанії перебувають маршрути Західна Європа — Черкаси — Далекий Схід — Південно — Східна Азія. Виявляють цікавість до цього аеропорту також «Британські повітряні лінії», які вивчають польоти за маршрутом Західна Європа — Черкаси — Південно — Східна — Азія. Крім цього, далі запевняє пан Сучков, транзити через Черкаси хотіли б використовувати авіакомпанії «Уральські авіалінії» (маршрут Єкатеринбург — Черкаси — Туніс — Марокко — Мальта — Іспанія) та «Урга» (маршрут Черкаси — Москва).

      Користуватися терміналами аеропорту для відправки та отримання товару готові й промислові та комерційні підприємства Черкас та області. Це, зокрема, тютюнова фабрика — ЗАТ «ЛІГГЕТТ—ДУКАТ Україна», автомобільний завод «БОГДАН — ТОЙОТА», який привозить сюди агрегати й комплектуючі з Японії, ВАТ «Азот», Смілянський завод із виготовлення одноразових шприців та медичної апаратури «Тюмень — Медико — Сміла», а також фірми, які торгують квітами, імпортованими з Голландії, Швеції та Угорщини. Важливу роль у цій справі, на думку авторів інвестиційного проекту, повинні зіграти розвиток бізнесу та туристичної індустрії в Черкаському регіоні, зокрема прийнята державна програма «Золота підкова Черкащини».

      Ясна річ, що фінансові джерела для такого масштабного інвестиційного проекту повинні бути надійними. З цього приводу пан Сучков пояснив: «Є багато компаній, які намагаються вкласти свій капітал у вигідний проект. Що ж до нашого, то він проходить державну інвестиційну експертизу, ми отримали вже першу частину цього документа. У ньому рекомендовано підтримувати наш проект на всіх рівнях. Лист відповідного змісту передано в Міністерство транспорту, зацікавилися цим в Секретарiатi Президента, проект також привернув увагу ділових кіл столиці». Заступник гендиректора Черкаського аеропорту наголосив, що 28 жовтня Президент Віктор Ющенко видав Указ за № 1513, у якому зазначається, що у двомісячний термін у встановленому порядку необхідно вжити заходів для активізації концесійної діяльності, зокрема, щодо розвитку транспортних коридорів. Отож такий проект, що називається, потрапив у «тему». За словами Євгена Сучкова, на базі клубу «Підприємець» є досить підготовлена команда, яка здатна запропонувати своє бачення розвитку регіону. Важливо також, наголошує він, що обласна влада Черкащини ставиться до цього проекту з цікавістю та розумінням, чого не скажеш про представників місцевого самоврядування.

      А проте начальник управління власністю міста Юрій Будченко наголошує, що на сесії міськради вже прийнято рішення про відновлення роботи комунального підприємства «Аеропорт Черкаси». Йому навіть уже надано пільги зі сплати за землю і дозвіл на реалізацію майна, яке не використовують у виробничому процесі, — йдеться, зокрема, про продаж двигунів та запчастин до літаків. Виручених коштів, як стверджує начальник управління, вистачить, щоб виплатити заборговану зарплатню колективу аеропорту (800 тисяч гривень) і відновити роботу однієї злітно-посадочної смуги. Одночасно з цим у відомстві пана Будченка вже підготували проектно-кошторисну документацію щодо реконструкції Черкаського аеропорту. Вартість цих робіт становить 6 мільйонів гривень. Ці документи передано на розгляд у Міністерство надзвичайних ситуацій: Черкаси мають високий ступінь техногенної катастрофи, й аеропорт місту потрібний не тільки для перевезень. Тому, мовляв, є можливість отримати кошти, про які йдеться, з резервного фонду Держбюджету, уточнює Юрій Будченко. За його словами, якщо Черкаська міська влада виграла два суди першої інстанції, а потім апеляційний суд, то це про щось свідчить. Влада міста діє в правовому полі, і те, що відбувається, на думку пана Юрія, — це звичайне затягування справи. «Ми налаштовані на те, аби швидше отримати результат від роботи Черкаського аеропорту, тому що це вигідно нашому місту», — підсумував він.

      Коли ж такі результати з'являться не на словах, а на ділі — невідомо. Адже поки тривають словесні баталії та суди, Черкаський аеропорт, замість того, щоб працювати на регіон та Україну, потихеньку розвалюється.