Гаррі Поттер з чужим обличчям

29.10.2005
Гаррі Поттер з чужим обличчям

Досі Поттером був Деніел Редкліфф.

      Знімати у довгострокових кінопроектах дітей — як людських, так і звірячих, — завжди складно. Адже малюки ростуть не по днях, а по годинах, тоді як на екрані вони зазвичай повинні залишатися все тими ж юними створіннями, що й у першому відзнятому епізоді. Однак якщо «тваринячі діти» між собою все-таки досить схожі, і нічого не варто, скажімо, відзняти в одній і тій самій «ролі» 45 поросяток, як це відбувалося у фільмі про пригоди веселої свинки Бейба, то зі «справжніми» дітьми значно складніше. Звісно, на одну стрічку їх вистачає, адже зйомки тривають не більше року. Однак якщо кінорозповіді розтягуються на кілька фільмів, рано чи пізно виникають проблеми. Саме з такими неприємностями зіштовхнулися як продюсери, так і самі актори, які беруть участь у «кіносеріалі» про пригоди Гаррі Поттера та його друзів.

      Незабаром — у листопаді — відбудеться прем'єра чергового фільму з цієї серії: «Гаррі Поттер і Кубок вогню». А весела компанія юних чарівників уже працює над наступною стрічкою  — «Гаррі Поттер і Орден Фенікса». Однак проблема полягає в тому, що юні актори старшають значно швидше, ніж їхні кіношні «прототипи». І, скажімо, до 2007 року, коли розпочнуться зйомки шостого фільму («Гаррі Поттер і напівкровний принц»), виконавцю головної ролі Деніелу Редкліффу буде вже 18 років, Еммі Уотсон (Герміоні) — 17, а Руперту Грінту (Рону) — взагалі 19, тоді як за книжкою усім друзям заледве «стукнуло» 16. Тому цілком імовірно, що на шостий фільм продюсери спробують підшукати вже звичним і улюбленим акторам заміну.

      Щоправда, уявити собі Гаррі, Герміону та Рона з іншими обличчями буде вже дуже складно, та й навряд чи шанувальники «Поттеріани», серед яких переважно зовсім юні кіномани, погодяться на таку підміну. А тим часом, готуючись до чергової прем'єри, виконавці головних ролей розмірковують над тим, як їм дорослішається. Скажімо, Редкліфф, трохи червоніючи, зауважує, що, незважаючи на свою всесвітню славу, й досі не знає, як поводитися з дівчатами, до яких його з огляду на перехідний період дуже тягне. Як, до речі, і його героя, адже саме у «Кубку вогню» Поттер також розуміє, що дорослішає. До слова, як і Герміона, яка з простого дівчиська перетворюється на вельми чарівну дівчину, котра впадає в око не лише своїм вірним друзям, а й хлопцеві, за яким бігають усі дівчата їхньої чарівної академії.