Не знаю, як ви, а я вже втомився від постійного плачу й галасу перевізників із приводу нерентабельності їхнього бізнесу та необхідності підвищення цін на проїзд у громадському транспорті. Так чи інакше ціни підвищуються, а якісних змін не спостерігається. Рухомий склад усього транспорту як дихав на ладан, так і досі дихає. Для пересічних громадян дорога стала проблемою. Водії на маршрутах працюють від схочу до схочу, пасажири набиваються в салони так, що аж гудзики відлітають. Отож люди роздратовані, бо мають постійні незручності, почастішали аварії. Чи не занадто дорогою стала у нас дорога?

Звичайне для сфери охорони здоров'я слово «реабілітація» відтепер має безпосередне вiдношення до гідроенергетики. Як відомо, всі наші дев'ять гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів дуже старенькі, хоча й роботящі, — вони виробляють практично всю гідроелектричну енергію України та задовольняють приблизно 7 відсотків загального попиту на електроенергію. Відмовитися від їхнього внеску в енергетику нікому й не спадає на думку. Тим паче, що, за даними Національної комісiї з регулювання енергетики, собівартість кіловат-години на гідроелектростанціях у 7,5 раза менша за собівартість на теплових станціях.