Зазирати в кишені політичних і особливо державних діячів нині стало модно. У гру «прочитай надпис на гудзику», «розшифруй вензель на краватці», «роздивись етикетку на білизні» тощо вже включилися навіть досі нібито «серйозні» видання й журналісти, втягнувши в неї й самих «піддослідних», які перелякано почали відчиняти перед журналістами двері своїх будинків, шаф і тумбочок. Дійшло до того, що гонитва за товарними чеками на гардероби й авто можновладців набридла вже і спершу жадібним до таких речей споживачам цієї «жовтуватої» інформації, які вже бурчать на «папараці, за якими розумних речей тепер не видно».

За «розбором польотів» Тимошенко й Порошенка якось забулося, що парламентські вибори вже зовсім близько. Саме на осінь політичні сили відкладали остаточне визначення формату свого походу на Верховну Раду та його (походу) кадрового забезпечення. Осінь уже давно настала, й учасники виборів, окрім «війни компроматів», займаються також попереднім розподілом місць у списках, зокрема їх перших п'ятiрках.

«Володимире Михайловичу Литвин! Ми бачимо 2006 рік в єдиній команді з партією «Народний союз «Наша Україна», Блоком Юлії Тимошенко і Аграрною партією України», — пафосно та впевнено заявив Віктор Ющенко на початку весни, на з'їзді НСНУ, паралельно відмовивши своїм давнім соратникам з НРУ, УНП тощо ввійти в єдиний провладний блок у ролі самодостатніх та рівноправних учасників. Тим самим Президент дещо розчарував своїх прихильників, які вбачали в партії Литвина, особливо на місцях, учорашніх «кучмістів», від чийого політичного тиску «помаранчеві» потерпали під час виборів.