За службу — Конча-Заспа

      Колишня заповідна територія лісу і чистих озер, де козаки Хмельницького били найманців Радзивілла, власність царів і київських монастирів Конча-Заспа ще 70 років тому стала зоною відпочинку партійних босів, місцем усамітненої творчості вчених, але була більш-менш відкритою для простих людей. Тепер це компактне місце проживання українського істеблішменту. Садиби еліти, розташовані на березі Дніпра, мають вигляд цілком «самодостатніх республік» з воєнізованою охороною, негласними внутрішніми правилами і своєрідним місцевим колоритом.

      Окремо від садиб «просто крутих» розташовані й урядові санаторії. Тут продовжує жити Кучма, Литвин i чимало «колишніх». Сюди, згідно зі статусом, вселилася нова влада на чолі з Президентом Віктором Ющенком. Дехто з «нових» після відставки уряду наразі збирає тут чемодани з речами i здає ключі директору урядового Будинку відпочинку. Але переважна більшість не поспішає, адже приставка в.о. ще дає право на службову дачу в мальовничому місці.

      Оскільки це місце (йдеться саме про урядову частину Кончі-Заспи, а не територію бізнес-еліти ) довгий час залишалося таємницею, достеменно не відомо, скільки тут будівель, як вони розташовані тощо. Принаймні дача покійного екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка розташована трохи далі, в такому собі кооперативі «Золоті ворота». Але на територію Будинку відпочинку «Конча-Заспа» (саме такою є офіційна назва території для урядовців) кореспондент «України молодої» разом iз кількома колегами з інших видань потрапив через центральні ворота на запрошення екс-віце-прем'єр-міністра з гуманітарних питань Миколи Томенка. За інших обставин потрапити сюди не можливо.

      Тепер уже колишній урядовець запросив ЗМІ, щоб показати, яка дача закріплюється за держслужбовцем такого рангу, згідно із законом, при цьому потроху збирав речі. Ще в понеділок пан Томенко хотів забрати останні пакунки i віддати ключ директору. Бо сюди має вселитися його наступник.

      Тепер уже колишня дача Томенка за номером 62 відверто вразила. Але не розкішшю, а навпаки, скромністю. Дерев'яна обшивка корпусу, звичайний шифер на даху, лише один поверх i три кімнати. Справжня хатинка, як колись казав Кравчук. Натомість Микола Томенко вважає, що три кімнати дають не кожному, а за приставку «віце» в уряді. А ось простому міністру надають дво-, а то й однокімнатну. Загальна площа земельної ділянки разом iз хатинкою Томенка на око не перевищує 15 соток. Колись у цьому будиночку № 62 жив Прем'єр-міністр Кучма, згодом секретар РНБО Радченко, ще хтось.

      Як i за радянських часів, будинок у Кончі-Заспі продовжує бути перепусткою до вищого світу, але, на відміну від УРСР, на сучасному політичному олімпі хатинки відрізняються. Ні, таких, як у Томенка, дерев'яних будиночків тут усе ще вистачає, але поруч потроху виростають інші садиби або навіть палаци. Щодо Томенка, то, за його словами, він тут бував лише разів п'ять не більше, а на правах господаря встиг встановити лише спортінвентар — футбольні ворота i баскетбольний щит з кільцем. Усе — вітчизняного виробництва, з Чернігова.

      Доки господар узявся власноруч готувати мисливські ковбаски на грілі, ми з колегами вирішили прогулятися територією. Вже неподалік побачили інший двоповерховий будинок з брусу, навколо якого кипіла робота. Зі скупих відповідей молодих будівельників i окремих перехожих вдалося з'ясувати, що ця хатинка нібито закріплена за в.о.міністра внутрішніх справ Юрієм Луценком. Спочатку тут теж був скромний компартійний будиночок, але новий господар, мабуть, надивившись «дач Білоконя», вирiшив знести будівлю до землі i побудувати нову, більш сучасну. Залишки старої хатинки валялися поруч. Завершать будівництво нової вже невдовзі, адже лишилися лише внутрішні роботи. Цікаво, а якщо припустити, що Луценку доведеться збирати речі, i в новому уряді для нього не буде місця, хто завершить будівництво? Адже на цій «заповідній урядовій території» приватизація не можлива у принципі! За місцевими чутками, активно будується i в.о. міністра культури i туризму Оксана Білозір.

      За законом, лише колишні президенти i спікери Верховної Ради можуть бути спокійні i не хвилюватися про політичні кризи та відставки, бо за ними державні дачі закріплюються пожиттєво. От i живе тут неподалік від Кучми його запеклий супротивник, лідер Соцпартії Олександр Мороз. Спокійно відгрохав собі ледь не палац i, звісно ж, за державні кошти нинішній Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Місцеві «перехожі з граблями», які тут працюють в обслузі, розповіли «УМ», що коли спікер виїжджає за межі Кончі-Заспи, будь-який рух транспорту тут припиняється на півгодини, i чекати в пробках змушені інші мешканці Будинку відпочинку, навіть міністри.

      Саму садибу спікера ідентифікувати так i не вдалося. Розкішні будівлі, на які вказали співрозмовники, розташовані вздовж центральної вулиці, що підіймалася вгору, при ближчому ознайомленні виявилися розподіленими на декілька секторів. Здогадайся, в якій iз них живе Литвин! Хоча всі вражали архітектурною надлишковістю у стилі «євро» з червоної цегли. Далі було будівництво... А за ним режимні об'єкти.

      Незваних гостей одразу помітив охоронець, який передав по рації, що невідомі фотографують будівництво режимного об'єкта. За дві хвилини ми вже спілкувалися з капітаном у камуфляжі, який «підрізав» нас... на велосипеді. Капітан казав про заборону на фото- i відеозйомку режимних об'єктів, при цьому відповідей на питання «Хто-хто в теремочку живе?» старанно уникав. Коли ж намагалися допомогти йому згадати i назвали прізвище Литвина, він помітно нервував.

      До речі, виявилося, що дерев'яні хатинки партійних часів зеленого кольору фотографувати можна. А ось від будівництва i далі — зась. Та й затримали нас вчасно, бо ми б усе одно не змогли i кроку далі зробити. Просто «режимка», на яку натрапили, трохи віддалена від основної «заповідної» території. I там просто так із камерами не гуляють. З капітаном розсталися ледь не друзями, коли він дізнався, в кого ми гостюємо. Взявши обіцянку, що більше ніяких фото.

      А взагалі на території мешкання політеліти все як i має бути в окремо взятому містечку. Як і за УРСР, тут працюють пральня та їдальня. Як і тоді, все це охороняють спецпідрозділи МВС. Прості люди з обслуговуючого персоналу хоча й не жваво, але розповідають, що й досі тут час від часу буває колишня Голова Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко, інші вожді. Тут можна зустріти житло людей на прізвища Горбулін, Потебенько, Семиноженко, багатьох народних депутатів. I це при тому, що колишні державні діячі, окрім уже згаданих президентів i спікерів, не мають права орендувати дачі в цьому Будинку відпочинку, тим більше депутати. Але ким закони писані i для кого? Для колишнього керівника Держуправління справами i фаворита Кучми Ігоря Бакая не було неможливого. Кажуть, що за окрему винагороду дачу можна було викупити чи орендувати на 49 років. I хоча ще в січні тодішнє керівництво ДУС спростувало можливість будь-якої приватизації на території Будинку відпочинку «Конча-Заспа» (підозрювали, що перед відставкою державну дачу викупив віце-прем'єр Микола Азаров), питання досі залишаються. Бо достеменний стан справ у цьому місці компактного проживання колишнього i нового вищого керівництва держави досі не відомий нікому.