Молоді та проблемні

31.08.2005

       Кількість безробітної молоді віком 15—19 років становить на сьогодні близько 40 відсотків у містах та 25,2 відсотка в сільській місцевості. 83 відсотки українців, котрі мають проблеми із вживання наркотиків, — це молоді люди віком 15—17 років. Приблизно 50 відсотків новоінфікованих людей належать до вікової групи від 15 до 24 років. Боротися з цими негативними явищами планує український уряд та Організація Об'єднаних Націй. «Створення безпечного середовища для молоді України» — це перша комплексна програма ООН, яка працюватиме для молодіжного сектору одразу у трьох напрямах: політичному, соціальному та економічному. Нещодавно з цього приводу Міністерство у справах молоді та спорту підписало угоду з представництвом ООН в Україні. В рамках ООН — перший такий проект, він розрахований на три роки, однак за цей період реально вдасться його тільки розпочати. Одним iз пріоритетів цього проекту є самоврядування на всіх рівнях. На жаль, культура участі молоді у процесі прийняття рішень досить нова. На шкільному рівні така діяльність можлива лише за підтримки керівництва, за його чіткої директиви і контролю завуча школи. В університетах ситуація не краща. Якщо у київських ВНЗ ще можна говорити про якесь самоврядування, то за межами Києва — нульова активність. До того ж, це стосується не лише дітей та студентів, а також адміністрації (директорiв шкіл, ректорів університетів, міської та обласної влади). У процесі тренінгів, які будуть проводити, починаючи з учнiв 8-9 класів, закінчуючи студентством, молодь опановуватиме знання про те, як приймати рішення, що це за процес, як забезпечити конструктивну співпрацю з тією чи іншою адміністрацією, що має стати предметом діяльності самоврядування, і набуватиме відповідних навичок. «Насправді, це дуже серйозна робота щодо захисту прав студентів, — переконана Тетяна Поладько, координаторка проекту «Створення безпечного середовища для молоді України». — Що таке захист прав студентів, у чому це повинно виражатися, які механізми, — ця культура в нас ще не сформована. Ось нещодавно було створено Всеукраїнську студентську раду при Міністерстві освіти. Органи-то створюються, і дуже добре, що процес пішов. Однак студенти, молодь, яка їх очолить, повинна знати, що робити на цих посадах. Я, будучи головою самоврядування упродовж двох років у своєму університеті, намагалася зрозуміти, що мені робити. А час спливає, і важливо якомога швидше сформувати покоління людей, яке повинне відчувати, що молодь може щось зробити. Нехай на прикладі одного лідера. А для цього їх потрібно одразу навчити стратегії. В університетах немає спеціалістів, які можуть це пояснити».

      Паралельно проект працюватиме з адміністрацією, ректорами, аби виявити їхній прагматичний інтерес до студентського самоврядування. Себто намагатимуться донести таке послання: не треба ставити палицi в колеса, а потрібно допомагати, і низка обов'язків впаде з ваших плечей. У них з'являться постійні радники, люди, які будуть діяти, вони «горять», і не треба їм заважати. «Вже є позитивні приклади у плані самоврядування в Україні. Та ж сама Острозька академія у Рівненській області. Це приклад ідеальної взаємодії органів студентського самоврядування та ректора, — переконана Тетяна Поладько. — Вони залучають величезні інвестиції з Канади, дають постійні стипендії. Лише 15 відсотків студентів платять за навчання, решта — живуть у шикарних, відремонтованих будівлях, навчаються за нормальними підручниками, до них приїздять західні професори. Усі витрати покриває університет за рахунок інвестицій. Усе спільними зусиллями Студентської ради та ректора. Такі приклади є, і наше завдання — донести цю культуру самоуправління до ректорiв»

      Безробіття — велика проблема сьогодення. Діти, які випускаються з 9-х класів і після ПТУ, і після ВНЗ опиняються перед вибором: як жити далі. Тренінги допоможуть зрозуміти, які є можливості у школяра. Молоді люди отримають знання про те, до яких державних структур вони повинні звернутися для того, щоб отримати допомогу у перекваліфікації. Це можуть бути молодіжні центри праці тощо. Тренінги навчать молодь, що таке бізнес, що може стати предметом бізнесу, як визначити свою нішу, що таке бізнес-план, як отримати перший кредит для свого бізнесу, яка є законодавча база, з якими проблемами можна зіткнутися тощо.

      «На сьогодні є низка успішних практик участі молоді у процесі прийняття рішень. Місто Комсомольск має неймовірний досвід, коли молодь розробляє проекти, необхідні для розвитку молодіжного руху, захищає їх у міській раді перед депутатами, отримує на це фінансування, — розповідає Тетяна Поладько. — Минулого року вони отримали 40 тисяч гривень, цього року вдвічі більше, оскільки минулого року реалізували всі проекти, що були. Це місто може пишатися тим, що в них нульовий відсоток безробіття. Це неймовірно на тлі загального безробіття в межах України. Мер говорить про те, що не вистачає трудових ресурсів для нових компаній, що відкриваються. І молодь грає не останню роль у цій справі».