Не дочекаєтесь!

26.08.2005

      Секретар РНБОУ Петро Порошенко повернувся «з вод», де (у Німеччині) подалі від нервової обстановки українського політикуму профілактично підліковував шлунково-кишковий тракт, живим, здоровим і бадьорим. Про що особисто й повідомив (а бадьорий вигляд іще й продемонстрував) журналістам на скликаній одразу по поверненню прес-конференції, поскаржившись, що його тут уже «ледве не поховали».

      За словами Петра Олексійовича, проти нього розпочалася кампанія з дискредитації, ініційована певними силами, чиї інтереси заторкують його діяльність — секретар Радбезу це просто фібрами «відчуває». Серед епізодів цієї кампанії, зокрема, і повідомлення в ЗМІ щодо його причетності до магазину «Дитячий світ» у Кишиневі, тоді як насправді Порошенко зараз не займається «жодною бізнесовою діяльністю і передав свої активи в управління певної фірми». А до молдовського магазину ще десять років тому був причетний його брат, який у 1997-му трагічно загинув. Тепер наглядач за українськими силовиками планує подати позов про захист честі на Компартію, яка приплела його до молдовської торгівлі.

      Повістку в суд за позовом Петра Порошенка може рано чи пізно отримати й Костянтин Григоришин, якого «підставив» керівник групи «Приват», бізнесмен-мільйонер Ігор Коломойський, повідомивши в інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня», що вони (Порошенко з Григоришиним) спільно володіли обленерго. «Я не мав і не збираюся мати жодних спільних бізнесів ні з Коломойським, ні з Григоришиним, — запевнив Порошенко. — Якщо Григоришин це стверджував, я подам на нього». При цьому секретар РНБОУ підтвердив, що в березні мав розмову з Костянтином Григоришиним, який «вважає за необхідне повернути під контроль держави приватизовані обленерго». За словами Порошенка, він схвально поставився до цієї пропозиції і порадив затятому ворогу Суркісів та науськаних ними вболівальників «Динамо» звернутися з цим питанням до уряду і Фонду держмайна. «Як у подальшому розвивалася ця його ініціатива, ми не обговорювали», — сказав Порошенко.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>