Сальто з печаткою

20.08.2005
Сальто з печаткою

(РЕЙТЕР.)

      Як відомо, серйозність наслідків конфлікту залежить від мудрості його учасників. Вихід із найгострішої суперечки можна знайти навіть у царині спорту, де обертаються люди, які не звикли поступатися у суперництві. Звичайно, розумні рішення можливі, якщо опоненти люблять спорт у собі, а не навпаки. Класичним прикладом мудрого розв'язання конфлікту може слугувати Федерація баскетболу, де свого часу Зураб Хромаєв та Михайло Бродський боротьбу за президентське крісло вирішили оригінально — запросили на цю посаду авторитетного політика Володимира Горбуліна, а самі стали віце-президентами. Баскетбол лише виграв, бо кожен із них зміг внести у розвиток улюбленого виду спорту щось своє. Нещодавно і в тенісній федерації опоненти в змаганні за крісло керівника змогли за «круглим столом» домовитися про спільну працю на благо цієї гри.

      Подібні «стартові позиції» були і в гучному гімнастичному конфлікті, де з кінця минулого року посаду президента УФГ виборюють Стелла Захарова та Ігор Коробчинський. Чому олімпійські чемпіони досі (а звітно-виборча конференція відбулася ще 21 грудня) не знайшли шляху до примирення заради того виду спорту, який їх зробив знаменитими і дав «хліб із маслом»? Саме про це й варто поговорити, адже внутрішня «війна» у спортивній гімнастиці України розтягнулася вже на непристойно довгий період.

      Певно, особливість гімнастичної проблеми — в тому, що тут учасники конфлікту по-різному розуміють роль менеджера. Через це федерація, яка охоплює, крім спортивної, ще й художню гімнастику, стрибки на батуті та акробатику, вже вісім місяців має проблеми «перехідного періоду». Центральною «фігурою» в УФГ стала... печатка, без якої «ні туди і ні сюди», без неї немає виїздів спортсменів на змагання, зрештою, легітимізації документів.

      У кого має бути цей атрибут «царювання», якщо 13 травня 2005 року Печерський суд міста Києва визнав недійсним пункт 4 Постанови звітно-виборчої конференції УФГ від 21.12.2004 року в частині обрання президентом УФГ Хлус (Захарової) Стелли Георгіївни і зобов'язав УФГ провести повторні вибори? Логіка підказує, що на час до повторних виборів печатка не повинна перебувати ні в кого з кандидатів на керівну посаду федерації. А закон України «Про об'єднання громадян» та статут УФГ дають на це чітку відповідь: «У відповідності до п. 4.9 Статуту УФГ, керівним органом Федерації між конференціями є президія УФГ. Відповідно до п. 1.5 Статуту УФГ, рішення керівних органів УФГ є обов'язковим для виконання всіма її членами». Стелла Захарова, забравши печатку «під розписку», використовує її для відстоювання власних позицій у судовій тяганині й не тільки. Зокрема, Стелла Георгіївна ставить свій підпис із печаткою на апеляційних скаргах від імені... УФГ. Не дивно, що 6 липня на адресу суду надійшла заява федерації від 10 членів президії (з 15 існуючих) про відкликання апеляційної скарги. Річ у тім, що ще 13 травня президія, яка є керівним органом УФГ, постановила: прийняти до виконання рішення Печерського суду, до Апеляційного суду Києва не звертатися і до листопада провести повторні вибори. 12 липня Печерський суд підтвердив правомірність постанови президії на виконання рішення Печерського суду, зобов'язав Стеллу Хлус-Захарову передати печатку федерації та всю документацію стосовно фінансово-господарської діяльності федерації першому віце-президенту УФГ Ігорю Коробчинському. А з метою уникнення непорозумінь, стабілізації діяльності федерації пропонує передати зазначені документи голові дисциплінарної комісії УФГ Добровольському.

      Зауважимо, що «останньою краплиною» для «дисциплінарників» стало те, що печатка почала діяти проти українського спорту. Як повідомила «УМ» Ірина Дерюгіна, котру вважають впливовою «тіньовою» учасницею цього конфлікту, 30 травня до організаторів московського чемпіонату Європи надійшов такий лист: «Я, президент УФГ Хлус-Захарова Стелла, звертаюся до вас із проханням звернути увагу на той факт, що на заявці підтвердження участі в чемпіонаті Європи з художньої гімнастики в Москві з 9 до 12 травня, де вказано голову делегації Дерюгіну Альбіну та інших учасників, тренерів і суддів, підпис та печатка були фальшиві. Я не підписувала і не ставила печатку». Згаданий чемпіонат відбувався з 9 по 12 червня, а не в травні, як думала Стелла Георгіївна, а по-друге, чим вона керувалася, роблячи спробу підставити вітчизняних грацій? Помститися Ірині Дерюгіній, яка надає свого юриста для захисту інтересів Ігоря Коробчинського? Навряд чи це найкращий засіб збільшити авторитет у гімнастичному середовищі. Наша делегація у Москві змушена була вносити заставу в 3 тисячі євро та звертатися до НОК України, генеральний секретар якого Володимир Геращенко у листі на ім'я президента УЄЖ підтвердив участь від імені України збірної команди в чемпіонаті Європи з художньої гімнастики.

      Отже, у липні апеляційну скаргу Стелли Захарової повернули заявникові, керівний орган УФГ призначив повторні вибори, тож здавалося, що залишилося тільки дочекатися нової конференції і демократично обрати нарешті президента. Стелла Георгіївна могла б ці три місяці використати для зміцнення свого авторитету, аби довести, що її прагнення до позитивних змін у роботі федерації мають-таки підтримку більшості делегатів.

      Нагадаємо, що вся скандальна історія «закрутилася» після того, як суд з'ясував, що результати голосування за кандидатури на посаду президента УФГ неможливо встановити достовірно. До речі, у схожій ситуації було проведено повторні вибори Президента України — «третій тур». Судіть самі: Захарова перемогла Коробчинського з рахунком 50:49 при одному голосі проти всіх. Але 100 делегатів голосувати ніяк не могло, бо бюлетені одержало 99 чоловік, серед яких був зайвий представник Харківщини, котрого внесли у списки на вимогу Захарової. Крім того, представниця львівської аеробіки своїм правом голосу не скористалася, достроково виїхавши додому. Виходить, що в урні могло бути максимум 97 бюлетенів, тож ані 50:49, ані 49:49 не могло бути.

      Останнім часом Стелла Захарова разом із печаткою просто відійшла від контактів із федерацією взагалі. Коли ж членам дисциплінарної комісії вдалося зв'язатися з нею телефоном і довести до відома рішення керівного органу, вони почули, що Стелла Георгіївна ніколи в житті печатки не віддасть, а всі питання просить вирішувати з її адвокатом. Але олімпійська чемпіонка Москви-80 мала б враховувати: дві третини президії не підтримують її не обов'язково через те, що це «стара гвардія», яка пручається приходу «новатора». Просто у багатьох склалося враження, що ця тендітна жінка ладна отримати владу будь-якою ціною. Власне, в цьому ж часто обвинувачують й Ірину Дерюгіну, але ми розбираємо конкретну правову колізію й бачимо, що висновки — не на користь пані Стелли.

      Опоненти Захарової свідчать, що вона хизується дружніми стосунками з Юлією Тимошенко та Миколою Томенком. Для продовження «блатної» теми Ірині Дерюгіній, мабуть, залишилося згадати, що був почесним президентом федерації свого часу Віктор Ющенко. Навряд чи хизування спортсменок зв'язками «у верхах» сподобається самим «верхам». Тим більше, якщо Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко дізнається, що лист Стелли Захарової-Хлус за підписом «президент УФГ» від 22.07.2005 та печаткою не відповідає судовим рішенням. У листі ж ідеться про державну підтримку «єдиних масштабних міжнародних змагань найвищого рівня зі спортивної гімнастики «Кубок Стелли Захарової», які «мають статус Гран-прі». Дай Боже, звичайно, щоб із наступного року в Україні з'явилися ще одні змагання рівня Гран-прі, але якось негарно вводити главу уряду в оману щодо їх елітності у попередні роки. «Кубок Захарової», безумовно, хороший турнір для набуття міжнародного досвіду молодими спортсменами, які ще не стали першими у своїх збірних, але не офіційне Гран-прі. Мабуть, Стелла Захарова мала б прислухалася до поради легендарного Бориса Шахліна: «У гімнастику треба заходити не через вікно, а через двері».


P.S. «УМ» у цій конфліктній ситуації готова надати слово і Стеллі Захаровій.