Мільйон гривень податків щодня: як «Френдлі Віндтехнолоджі» наповнює бюджети громад Закарпаття
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
У літню спеку ніхто не застрахований від отруєнь, навіть якщо йдеться про звичайну воду. А тривале споживання неякісної води призводить до стійкого зростання захворюваності населення. Так стверджують не тільки медики, а й фахівці Держспоживстандарту України. Вони систематично проводять перевірки якості та безпеки споживання напоїв і питної води. За результатами цьогорічних досліджень, незадовільну якість мінеральної води та безалкогольних напоїв виявлено майже в усіх областях. Зокрема, у Київській області цей показник сягає 96 відсотків від перевіреної кількості пляшок, у Кіровоградській — 87, у Донецькій — більше 70 відсотків. Загалом протягом липня 2005 року територіальні управління у справах захисту прав споживачів перевірили у торговельнiй мережi більше 90 тисяч декалітрів мінеральної води та безалкогольних напоїв. У результаті виявлено порушень на суму сто тисяч гривень. В основному реалізація питної продукції заборонялася через відсутність необхідної документації щодо якості та безпеки продукції, вичерпаний термін зберігання, відсутність інформації про товар і невідповідне маркірування.
«Бізнес води дорівнює бізнесу алкоголю», — стверджує генеральний директор державного підприємства «Укрметртестстандарт» Михайло Мухаровський. Там, де крутяться гроші, мало кого цікавить здоров'я людини.
Щодо питної води, яку постачають населенню комунальники, то тут ситуація є значно гіршою. Бо якщо мінеральну воду п'ємо нехай раз на день, то водою з-під крана користуємося повсякчас. За словами заступника голови Держспоживстандарту Івана Саєвича, в результаті перевірок iз 21 мільйона кубометрів води було забраковано більш як 2 мільйони кубометрів. За наслідками аналізів, вода не відповідала вимогам за показниками жорсткості, вмісту заліза, сульфатів та хлоридів, залишків вільного та зв'язаного хлору, а також за кількістю бактерій кишкової групи.
Держстандарт України дав чергове пояснення щодо скандалу з мінеральною водою «Боржомі», що постачається з Грузії. Усі крапки над «і» спробував розставити Іван Саєвич. За даними Держмитслужби, воду доставляли з Грузії протягом січня—квітня. Фальсифікату води не було виявлено під час лабораторних досліджень. Її вилучали з реалізації лише через неякісність, відсутність потрібної документації, а також через невідповідність до вимог хіміко-фізичних показників та умов зберігання. Партії товару з такими порушенями було виявлено лише в Києві та Дніпропетровську. Натомість грузинська митниця стверджує, що «Боржомі» протягом зазначених трьох місяців в Україну не постачали. Отже, виникає запитання: звідки ж таки завозили воду?
Того ж дня відбулася зустріч представників Держспоживстандарту України з представниками Міністерства аграрної політики Грузії.
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
«Ярмарок смаку 2026» — одна з найважливіших гастрономічних подій Львівщини, спрямована на підтримку малих і середніх виробників органічної продукції та крафтових виробництв з усієї України. >>
В кількох локаціях Тернополя — двох парках і дендрарії біля однієї зі шкіл — з’явилися незрозумілі, на перший погляд здалеку, невеликі споруди. >>
У Києві це роками продавали як політичний ситком. З веселими репризами «95 кварталу», жартами про «жадібних банкірів», телевізійним карнавалом на каналах Ігоря Коломойського і нескінченним потоком мемів, де держава виглядала дурною, смішною і безпорадною. >>
Як далеко може бачити людське око? Вчені говорять, що якби не лінія горизонту, то воно могло б розгледіти полум’я від свічки на відстані близько 50 кілометрів. >>