Урядовці — жниварі. Хто кого?

27.07.2005

      На Одещині завершуються жнива — десятки комбайнерів протягом суботи-неділі переводили зернозбиральні машини з ланів Овідіопольского, Біляївського, Тарутинського районів, де вже заорюють стерню, на землі господарств північних районів. Тут цьогорічна весна видалася засушливою, а в червні-липні задощило, внаслідок чого агрофірми й фермерські господарства зі збиранням ранніх зернових припізнилися. Тому аж ніяк не зайвими виявилися комбайни, які прибули, — стигле зерно ось-ось почне осипатися!

      А втім, цьогорічний головний біль південноукраїнських хліборобів — кому збути зібраний хліб? Черги автомашин з ячменем до зернових терміналів місцевих морських портів розтяглися на декілька кілометрів. Якщо встигнеш до відходу теплохода чи баржі — можна збути трейдерській компанії й по 650 гривень за тонну! Виручають не лише власники західноєвропейських пивоварень, а й покупці з країн Близького Сходу. Хто засіяв торік третину ланів ячменем — не прогадав. Але як бути господарствам, що орієнтувалися на головну хлібну культуру?

      Вкладено у вирощену пшеницю чималі ресурси й працю, а збути збіжжя можна хіба що за збитковими цінами. «Представники зернотрейдерських компаній, — розповідає Георгій Колісниченко, заступник глави Комінтернівської райдержадміністрації, — ще з початку липня почали снувати по селах, пропонуючи під завантаження пшеницею кузови супроводжуючих автомобілів. Але за ціною — не вище 400 гривень за тонну. Причому натякають: ось 300 відразу даємо, а останньою сотнею й поділитись не гріх — згляньтесь на тяжкий труд кочовий!..»

      І, за словами екс-керівника агрофірми, порожняком у порт рідко хто повертається. Бо коли керівники більшості з-поміж 28 багатопрофільних агрофірм ще знаходять ресурси, щоб утриматися від явно не вигідного збуту пшениці, то фермерські господарства, яких у тому ж таки Комінтернівському районі понад півтори сотні, змушені продавати збіжжя за безцінь. А який вихід, коли більшість опинилася у скрутних ситуаціях внаслідок раніше залучених банківських чи інших кредитів?

      Адже часто-густо погашення боргів за придбані дизпальне, добрива, отрутохімікати передбачене угодою з фінансовою установою — за її ж таки настійною пропозицією — не пізніше серпня! До того ж часто збиральна техніка термінового ремонту потребує — де роздобути кошти хліборобській родині? Як і прогнозували фахівці, пропозиція «зашкалює», от і купують зернові компанії хліб за безцінь, фактично доводячи фермерів до розорення. «Прикро за цим спостерігати, оскільки знаємо, — нагадує пані Прокопечко, голова Комiнтернiвської райдержадмiнiстрацiї, — що торік, напередодні жнив, ДАК «Хліб України» завозив ту ж таки пшеницю з Росії й Казахстану утричі дорожче — більш як по 1200 гривень за тонну! А хліборобам Одещини і тоді, й зараз створювали умови для збуту пшениці за схожими цінами...»

      Не менш дивує й те, що не у травні-червні, а в розпал жнив керівництво Мінагрополітики обіцяє селянам очікувану державну підтримку, в тому числі закупівлю хліба за держконтрактами. Та й то, як з'ясовується, «не без підштовхувань» регіональних держслужбовців. Зокрема, глава Одеської облдержадміністрації Василь Цушко не став приховувати, що довелось і його першому заступнику Арсенію Яценюку «вилітати до Києва й проштовхувати в урядових кабінетах одну з актуальних програм, без яких хліборобам тяжко вижити...»

      Хоча й цим не вичерпуються хліборобські проблеми. Навіть такі заможні господарства, як СТОВ «Кордонське», «Південне», агрофірма «Світанок», Комінтернівська птахофабрика, не витримують різкого підвищення цін на пальне, техніку, транспортні та інші послуги. Маючи власні криті токи, ці агрофірми через дощову погоду змушені також вивозити хліб на зберігання, очищення та фумігацію на елеватори й інші спеціалізовані підприємства. А деякі господарства, наприклад, СТОВ «Шомполівське», під тиском зростаючої дорожнечі і відсутності реальної державної підтримки просто розорюються. Для таких агрофірм стає нездійсненною мрією придбання сучасного комбайна «Дон-1500», не кажучи вже про німецькі чи американські зернозбиральні машини.

      Так само не мають змоги купити вдосталь добрив чи отрутохімікатів — ланцюг невдач обривається банкрутством. І найгірше, що чимраз більше господарств потрапляють у це зачароване коло безвиході. Причому не рятують ситуацію навіть цьогорічні сприятливі погодні умови. Бо навряд чи можна вважати задовільною досягнуту середньообласну врожайність ранніх зернових — 25 центнерів на гектарі 50-сантиметрового шару чорнозему.

      Підірване економічне здоров'я більшості агрофірм і фермерських господарств Комінтернівського району, який вважається одним з кращих на Одещині, тільки зайвий раз ілюструє нинішню складну ситуацію в агропромисловому комплексі країни. Адже в цілому по області, за словами заступника начальника облуправління сільского господарства і продовольства Івана Панчишина, очікується непоганий урожай — не менше 2,5 млн. тонн зернових. Запорукою тому — уже зібрані близько 2 млн. тонн хліба.

      Однак поки урядовці, й зокрема, спеціалісти Міністерства аграрної політики, лише імітуватимуть активну діяльність замість вироблення ефективної, сталої і зрозумілої селянам стратегії розвитку агромпромислового комплексу держави, навряд чи варто чекати виходу сільського господарства із затяжної кризи.


До речі...

      Згідно з оперативними даними, на п'ятницю до жнив уже готові 47,25 тисячі комбайнів, тобто 92 відсотки від наявних — повідомляють «АПК-Інформ», посилаючись на дані Міністерства аграрної політики.

      Найкраще до збору урожаю підготувались Харківська та Херсонська області — вони підготували відповідно 100 (2489 комбайнів) і 99 відсотків (у повній готовності 2212 з 2244 комбайнів) техніки.

      Найгірша ж ситуація в Київській області, де готовими є лише 1230 зернозбиральних комбайнів із 2418, що становить трохи більше половини — 51 відсоток.

      Та незважаючи на проблеми з технікою, збір зернових повільно, але впевнено наближається до екватора. Станом на п'ятницю в Україні скошено пшеницю на площі 3,26 мільйона гектарів (що становить 49 відсотків від прогнозу) й обмолочено 3,14 мільйона гектарів. Зібрано 8,74 мільйона тонн зерна, а середня урожайність становить 27,9 центнера з гектара, як повідомляє Міністерство аграрної політики.

      Ячмінь скошено на площі 1,26 мільйона гектарів, що складає 28 відсотків від прогнозу, обмолочено 1,13 мільйона гектарів. Намолочено 2,25 мільйона тонн зерна, урожайність — 20 центнерів з гектара.

      Згідно з інформацією Мінагрополітики, українські аграрії підготували 3,36 мільйона гектарів для засівання озимою культурою, тобто 42 відсотки від плану.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>