Картопляний «хрум»

28.10.2003
Картопляний «хрум»

Кiнцева стадiя чiпсовиробництва — розкладання в пакетики.

      Не знаю, як люди жили без чiпсів десять років тому, але сьогодні непросто уявити споживчий кошик українця, насамперед — мiського, без хрумких картопляних пластівців. Любителі похрумтіти можуть бути втішені: на наступний рік виробники «модного» продукту обіцяють випустити на тисячу тонн чiпсів більше, ніж цьогоріч, розширивши виробництво до шести тисяч тонн.

Бульба ваша — чiпси наші

      Аби отримати якісний продукт, найперше, що потрібно, — якісна сировина. Картоплі для виробництва чiпсів потрібно чимало — чотири кілограми на кожне кіло готового продукту. Здавалося б, що може бути простіше? Картопля в Україні не є дефіцитом, і вирощує її чимало господарств. Проте якісних пластівців з неї не зробиш: чiпси виготовляють зі спеціальних сортів — Сатурн, Леді Розетта — та кількох інших, які, на жаль, не вирощують в Україні. Закуповувати картоплю за кордоном і дорого, і нерозумно, особливо там, де росте повно своєї. Отже, вітчизняні виробники чiпсів, а сьогодні на ринку він лише один — компанія «Крафт Фудз Ураїна», знайшли альтернативу: придбали за кордоном насіннєвий матеріал, щоб вирощувати сировину на українських полях. Ще 1995 року, коли виробництво чiпсів тільки починалося, компанія залучила до співробітництва Інститут картоплярства, де нові сорти пройшли випробування на фізико-хімічні властивості й були зареєстровані в Україні.

      Після визначення фахівцями економічної доцільності вирощування чiпсових сортів компанія залучила до співробітництва фермерів, яких на той час було не так уже й багато. Так сформувався своєрідний «фермерський клуб», до якого зараз входять 24 фермерських та 2 насіннєвих господарства. Тепер у аграріїв не болить голова, куди збути вирощену продукцію, а переробник гарантовано має українську сировину. «Господарства заробляють кошти, продаючи нам картоплю, і реінвестують свої прибутки в закупівлю техніки та розвиток своєї бази, — розповідає Роман Рубльовський, директор фабрики з випуску чiпсів. — Для більш плідної співпраці ми кредитуємо фермерів насінням, добривами і засобами захисту рослин». За урожайністю чiпсові сорти дають фори багатьом нашим. З одного гектара фермери накопують від 25 до 35 тонн бульби, тоді як середня урожайність в Україні не перевищує 11 тонн з гектара.

Плюс механізація всього виробництва

      Коли картоплю зібрано і перевезено до складу, починається найцікавіше. Порційно вона потрапляє до великої мийки, де майбутній чiпсовий матеріал позбавляють бруду, а далі — до гігантської чистки. Такій позаздрила б кожна господиня, що має велику родину. Гострі ножі за лічені хвилини залишають без шкірки тонни картоплі. Одразу ж конвеєрною стрічкою «оголена» бульба проїжджає до наступного відсіку, де її кришать на рівні пелюстки — товщиною півтора-два міліметри. А далі — підсушують і обсмажують, причому не у звичній соняшниковій чи кукурудзяній, а в пальмовій олії. Як каже пан Рубльовський, температура киплячої олії у велетенській фритюрниці сягає 180 градусів, а таку «спеку» витримує лише пальмова олія. Її закуповують у Швеції. Таким чином, на фабриці за годину з'являється велетенська гора чiпсів — дві тонни.

      Картопляні пластівці — продукт сезонний. Традиційно пік його споживання припадає на весну і літо, коли мало хто відмовляє собі у задоволенні спекотного дня ковтнути холодного пива і похрумтіти чiпсами. Взимку ж обсяги продажу значно знижуються. На українському ринку компанія «Крафт Фудз Україна» почуває себе комфортно, оскільки чотири з кожних п'яти проданих пачок — це чiпси «Люкс» та «Естрелла». Щоправда, споживачі можуть віддати перевагу й хрусткому продукту 18 іноземних фірм, переважно німецьких та польських, найвідоміші з яких — «Лейс» та «Прінглз».

      Щодо розмаїття смаків, то виробники не вигадують велосипед і пропонують пластівці зі стандартними додатками — беконом, сиром, цибулею, паприкою. За дослідженнями маркетологів, найбільшим попитом користується бекон. Цікаво, що найбільший виторг — 40 відсотків від загального обсягу — приносять школярі віком до 12 років, які купують 25-грамові пакетики за власні кишенькові гроші. Далі з великим відривом ідуть так звані «сімейні» пакунки по 90 грамів.

      Для виробників чіпсів є один великий плюс — їхню продукцію неможливо підробити. За словами Володимира Ткаченка, менеджера відділу корпоративних зв'язків, їхня компанія ніколи не стикалася з недобросовісною конкуренцією. І зовсім не тому, що чiпси підробляти невигідно. Просто в кустарних умовах неможливо приготувати такий продукт без спеціального обладнання і знання технології обсмаження та додавання приправ.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>