Перехідний вік

15.06.2005
Перехідний вік

Дарiя Згоба — олiмпiйська надiя.

Як уже повідомляла «УМ», нещодавно в угорському місті Дебрецен завершився перший в історії спортивної гімнастики суто індивідуальний чемпіонат Європи. Українці там виступали у дещо оновленому складі, і все ж спромоглися повернутися до Києва з двома бронзовими медалями та 11-м місцем у загальному заліку. В абсолютній першості до фіналу потрапили двоє наших дівчат — киянка Ольга Щербатих та Дарія Згоба з Івано-Франківська, яка з 16-го місця у кваліфікації піднялася на 9-те. Крім того, 15-річна Дарія стала третьою у вправах на брусах, а чемпіон Афін-2004 Валерій Гончаров такий же результат показав на поперечині.

      Після повернення з Угорщини обидва наші призери (а і Гончаров, і Згоба є членами недавно створеного спортклубу «Біола»), Ігор Коробчинський — перший віце-президент УФГ і тренер Гончарова, а також віце-президент «Біоли» Олександр Крикун зустрілися з журналістами. Потреба справді була, адже наші ЗМІ, зманіжені успіхами Лілії Подкопаєвої і Ко, оцінили нинішній бронзовий здобуток гімнастів ледь не як провал. І це при тому, що у нас триває зміна поколінь, а жорстка конкуренція у спортивній гімнастиці залишилася високою. Тим часом юна Дарія Згоба, незважаючи на те, що у нинішньому сезоні вже була призеркою й переможницею міжнародних змагань та етапів Кубка світу, саме «бронзу» Європи може вважати своїм першим вагомим успіхом на дорослому рівні. Особливо івано-франківській спортсменці приємно, що зійти на п'єдестал пошани їй вдалося завдяки вправі на улюблених брусах. Врахуйте, що комбінація Дари за складністю та оригінальністю підбору елементів не поступається номерам провідних гімнасток світу. І це в 15 років!

      Перед журналістами Згоба тримала слово вперше, тому, природно, соромилася: «Я була у дитинстві дуже енергійною і рухливою, тож не дивно, що вже у чотири з половиною роки батько віддав мене «під нагляд» у гімнастичну секцію. Це мені дуже сподобалося, і тепер я в гімнастиці «серйозно і надовго». Мій кумир — Лілія Подкопаєва, а найулюбленішою для мене, справді, є вправа на брусах. З іншими снарядами теж усе гаразд, а ось на «любов» до вільних вправ бракує часу. У Дебрецені під час «вільних» навіть упала — можливо, не вистачає досвіду чи дару Божого...»

      На останні слова відреагував Ігор Коробчинський, який зауважив: «Дарія, звичайно, скромно ставиться до своїх можливостей, а насправді в неї дуже добра школа, дівчина натхненно працює далі, тому, думаю, до Олімпіади в Пекіні вона підійде у комплексній готовності».

      Кореспондент «УМ» поцікавився, чи слід «форсувати» виступи Згоби в елітних змаганнях, враховуючи олімпійську перспективу юної спортсменки. На що тренер відповів: «У дівчат буває перехідний вік, коли змінюються параметри тіла і координація рухів, через це підвищується ризик травматизму. Так було останнім часом з Аліною Козич та Іриною Краснянською, але вони зараз відновилися і готові до продовження сезону. У будь-якому випадку, медаль на початку кар'єри — це чудово. Це як своєрідна заявка, адже відомо, що спортсмен спочатку працює на ім'я, а потім — воно на нього. Тому якщо є бажання чогось досягти, то треба всюди виступати і прагнути до результату. У наступних планах у нас Універсіада в серпні, потім чемпіонат України, на якому і будуть сформовані збірні на чемпіонат світу».

      Щодо виступу Валерія Гончарова, то за вправу на своєму «золотому» снаряді — паралельних брусах, які зробили харків'янина олімпійським чемпіоном, — у Дебрецені він отримав лише 8.800 і навіть не пройшов до фіналу. Виправився ж — на поперечині. Про об'єктивні причини, через які Валерій не зміг виступити краще, він розповів на прес-конференції: «Не можу сказати, що моя підготовка до чемпіонату була на вищому рівні. Останні місяць-півтора у залі я з'являвся не так часто, а коли й приходив на тренування, то не було бажання. Після смерті матері, самі розумієте, було не до гімнастики, тому навіть не збирався їхати у Дебрецен. Це був своєрідний ризик і, слава Богу, що медаль є. Я радий, що нова комбінація з новим елементом витримала «презентацію». До змагань я випробував цей номер на поперечині лише два рази, тому ризик був серйозний, тим більше що у цій вправі зібралися всі «монстри» континенту (переміг німець Гамбюхен, «срібло» — у італійця Кассіни. — Авт.). Тому «бронза» у моїй ситуації була дуже важливою».

      Крім того, екс-президент УФГ Коробчинський та його підопічний Гончаров заспокоїли «громадськість»: у вітчизняній гімнастиці немає протистояння і війн, принаймні спортсмени працюють спокійно. Щодо організаційних питань у керівництві федерації, то найближчими днями засідатиме президія, яка має визначити дату й порядок проведення повторних виборів президента УФГ. Нагадаємо, черговий суд позбавив цієї посади конкурентку Коробчинського — Стеллу Захарову, яка зараз робить ставку не на перевибори, а на рішення наступного, апеляційного, суду.