Тисніть на першу кнопку. На неї вже ніхто не «тисне»

20.05.2005
Тисніть на першу кнопку. На неї вже ніхто не «тисне»

УТ-1: сигнал стає чіткішим, новини — прозорішими. (Фото Данила ІВАНІВА.)

      На Першому Національному телеканалі — суттєві зміни. Нове керівництво держави та Національної телекомпанії наважилося на серйозний і безпрецедентний в Україні крок: відмовилося втручатися у редакційну політику УТ-1. Відповідну угоду днями підписали віце-прем'єр-міністр з гуманітарних та соціальних питань Микола Томенко (від засновників НТКУ — Кабінету Міністрів), президент держтелебачення Тарас Стецьків (від керівництва) та перший віце-президент НТКУ Андрій Шевченко (від творчого колективу).

      Звісно, й раніше ніхто не зізнавався в тому, що чинить тиск на першу «кнопку». Однак про пресинг дуже показово свідчили самі новини УТ-1, надто передвиборчі. Вони були до такої міри заангажовані «єдиною і спрямовуючою» лінією Банкової, що про якийсь рейтинг та «сухість» репутації каналу говорити не доводилося.

      Тепер ситуація має виправитися. «Ця угода, зокрема, передбачає, що засновник НТКУ, яким є органи державної влади, а конкретно — Кабінет Міністрів, керівництво в моїй особі не буде втручатися у зміст інформаційних програм, — зазначив на підписанні угоди Тарас Стецьків. — Що ми розуміємо під втручанням? Це (президент НТКУ взяв угоду і зачитав її п'ятий пункт. — Авт.) «нав'язування тем для висвітлення, текстових формулювань, відеоряду чи учасників програм, а також заборону на теми чи учасників».

      Засновник та керівництво телеканалу обіцяють: тиску не буде. І вже сам факт публічного скріплення підписами згаданого документа стає імунітетом від цензури, який отримують журналісти та громадськість. У принципі, тепер якщо якийсь нео-Медведчук спробує потиснути на канал — має зчинитися неабиякий галас. У свою чергу, журналісти теж отримують перед владою певні зобов'язання: вони, за Угодою про взаєморозуміння (такою є її офіційна назва), «гарантують своєчасне та якісне висвітлення діяльності органів державної влади». При цьому «Перший канал гарантує простір для суспільної дискусії носіям різних політичних поглядів».

      Іншим принциповим пунктом на користь відмови від попередньої практики УТ-1 стане розмежування адміністративного (або ж управлінського) менеджменту з творчим. Наскільки дало зрозуміти керівництво НТКУ, першим опікуватиметься Стецьків, іншим — Шевченко, колишній керівник інформаційних програм «5-го каналу».

      Угоду підписували зеленою ручкою із символікою «Євробачення» — конкурсу, який став основною «гризотою» НТКУ протягом останніх кількох місяців (оскільки президенту НТКУ потрібно було «розрулювати» ситуацію з пісенним конкурсом, до редакційної політики він дійшов тільки тепер). «Неприємно прощатися з владою», — сказав Микола Томенко, поставивши на документі свій автограф. Колишній голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, звісно ж, пожартував. Бо «Кабінет Міністрів готовий залишати за собою все менше і менше повноважень у частині взаємин з тими медіа (зокрема, з Першим Національним), які працюють у системі державного фінансування».

      Керівник «творчого» менеджменту Андрій Шевченко, у свою чергу, зазначив: «Ви є свідками народження нового Першого каналу. Думаю, його майбутнє — це канал стандартів, найавторитетніший канал України».

      Відмова від цензури — не єдина стежина, якою Перший Національний бажає досягти своїх амбітних цілей. Журналісти та керівництво телеканалу підписали «Засади редакційної політики». Це добірка правил, норм і зобов'язань, на яких будуватиметься уся інформаційна діяльність Першого Національного.

      «Засади...», за влучним визначенням керівника коаліції «Суспільне мовлення» Ігоря Куляса (на основі проекту цієї організації й укладався згаданий документ), можуть служити підручником для початківців ЗМІ. Зокрема, «інформація, що пропонується Першим каналом, повинна відповідати таким стандартам журналістики: оперативність, точність, достовірність, збалансованість, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, повнота, простота». Кожному з цих принципів присвячено окремий розділ. Суть збалансованості, скажімо, зводиться до того, що «інформаційні редакції Першого каналу обов'язково представляють позиції усіх сторін конфлікту або неоднозначного, спірного питання». При цьому журналістам «категорично заборонено коментувати факти, які вони подають у своєму матеріалі, або ж подавати чиюсь думку як свою. І так далі. Загалом у «Засадах редакційної політики» найбільше ваги приділено неупередженості новин, а ще — достовірності, ексклюзиву та якості.

      Напрацьований коаліцією «Суспільне мовлення» документ дещо поправили представники профспілки НТКУ, а також додали кілька моментів із подібних угод на «5-му каналі» (він свого часу започаткував подібний досвід в Україні) та Бі-Бі-Сі.

      На думку Тараса Стецьківа, оприлюднення цих документів стало першим кроком до створення в Україні суспільного мовлення. «Це один з тих елементів, яким буде характеризуватися впровадження і практична реалізація суспільного мовлення в Україні», — зазначив керівник НТКУ.

      «Комітет ВР з питань свободи слова підготував постанову, і уряд її підтримав, — розповів Микола Томенко, — що передбачає таку формулу кадрових призначень у руслі подальшого формування суспільного мовлення: буде створена наглядова рада, і лише вона здійснюватиме всі кадрові призначення. Це достатньо радикальна річ для влади, яка добровільно відмовляється впливати на кадрову політику».

      Тепер залишається визначитись із тим, як формуватиметься ця наглядова рада. Дехто, скажімо, пропонує комплектувати її через Президента та парламент. У такому випадку теза про невтручання влади у кадрові питання виглядає не надто переконливою. Громадські організації натомість виступають за те, аби в раді взагалі не було політиків. Щодо цього питання зараз проходять дискусії.

      Чимало суперечок точиться й навколо того, як слід наповнювати бюджет УТ-1 уже як суспільного каналу. Пропозицій чимало: бюджетне фінансування, податок на рекламу на комерційних каналах, абонентська плата тощо. Попри певні розбіжності у поглядах на формування суспільного мовлення, влада усвідомлює, що воно потрібне. А Тарас Стецьків навіть пообіцяв, що законопроект «Про суспільне мовлення» буде внесено на розгляд Верховної Ради впродовж місяця.

  • Державі потрібна медійна зброя

    Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>

  • Як не зробити з суспільного мовлення кінобудку?

    Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>

  • Микола Томенко: Політичні ток–шоу — маніпулятивні передвиборчі проекти

    Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>

  • Наталія Лигачова: Ситуація з журналістикою гірша, ніж була при Кучмі

    Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>

  • Юрій Стець: Мій фінансовий стан дозволяє співпрацювати з телеканалом без винагород

    Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>

  • Мовне питання — не просто мовне...

    Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>