Анжелiка Агурбаш.
Незалежно від того, хто з конкурсантів отримає перемогу на «Євробаченні», впевнено можна сказати, що гран-прі з промоції та «розкрутки» сміливо можна присудити представниці Білорусії 35-річній Анжеліці Агурбаш, продюсером якої є Філіпп Кіркоров. Диски Агурбаш журналістам роздавали по кілька штук, разом зi значками, листівками тощо. Часто біля Палацу спорту можна побачити лімузин та ще кілька крутих іномарок із плакатами Агурбаш. Інколи біля Палацу дефілюють «живцем» Кіркоров зі своєю підопічною, щоб привернути до себе максимальну увагу.
Властиво, що у перший же день, коли в «Євроклубі» розпочалися вечірки від країн-учасниць «Євробачення», там відбулося «Білорусь-паті», де можна було побачити і нашу зірку Олександра Пономарьова. А на дискотеці, яка розпочалася після співів Агурбаш та білоруського ансамблю, витанцьовувала конкурсантка з Росії Тетяна Подольська, якій навіть росіяни приділяють значно менше уваги, аніж Анжеліці. Конкурсантка з Білорусі кілька останніх років живе в Москві (подейкують, вона не так давно одружилася з російським олігархом).
До компанії Кіркоров — Агурбаш у середу доєдналася російська примадонна Алла Пугачова. Вона приїхала в особистому вагоні з метою привітати Анжеліку з днем народженням та відсвяткувати 11-ту річницю шлюбу з Кіркоровим. На це інтимне свято парочка запросила всіх акредитованих на «Євробаченні», насамперед — пресу. В готелі на воді «Перлина Дніпра», де проживають вищеназвані зірки, паралельно святкувалися уродини Агурбаш. Однак, як і очікувалося, ті люди, які прийшли подивитися на шоу, з Пугачовою і Кіркоровим не чокалися і тостів їм не казали. Адже ця парочка лише для вигляду пройшла повз усіх «не своїх» гостей (Пугачова, правда, ще трішки потанцювала під музику циганського ансаблю), і герої свята пішли на окрему палубу на другому поверсі, куди журналістів охорона не мала наміру пропускати. А як компенсацію за те, що без Пугачової, Кіркорова і Агурбаш, і дивитися не було на що, окрім як на розмаїття страв на столах (чого не скажеш про випивку, оскільки біле вино швидко закінчилося, а «Кагор» мало хто хотів пити), гостям пропонували подивится на салют, замовлений спеціально до цієї події.
Правда, потім кількох відеооператорів і фотографів таки впустили до «звьозд». Як розповів автору один із фотокорів, якому пощастило пробитися, на їхній палубі стояли також шведські столи, а серед відомих осіб він зауважив посла Білорусі в Україні та продюсера Таїсії Повалій Ігоря Ліхуту. Вдалося цьому фотокору почути і те, як Кіркоров покликав до себе когось із охорони і попросив у звичному для нього не дуже культурному тоні вивести журналістів самі знаєте куди. На запитання журналіста, чому Алла Борисівна вирішила святкувати таке інтимне свято так публічно, примадонна запропонувала журналісту піти випити і не ставити дурних запитань.
Але і на цьому команда Агурбаш не зупиняється. Учора пізно ввечері відбулася вечірка від Росії і російської конкурсантки Тетяни Подольської, на якій знову почесними гостями були Кіркоров, Агурбаш і наша Руслана.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
