Повернення блудного екс-спікера

      У Криму — сенсація. На півострів повернувся 50-річний політик-невдаха, голова парламенту автономії у 1995—1996 роках, якого останнім часом розшукували правоохоронці, Євген Супрунюк. Тепер колишній спікер парламенту часів АРК як «української Сицилії» прагне... заручитися підтримкою Президента Віктора Ющенка. У листі на його ім’я Супрунюк прохає главу держави, щоб той «захистив його від необ’єктивних дій і політичного (під виглядом кримінального) переслідування з боку деяких державних чиновників старої влади, що залишилися».

      Як розповів у Сімферополі журналістам, у тому числі й кореспонденту «УМ», сам скандальний екс-спікер ВР АРК, на цей крок його нібито спонукало передовсім скасування кримською прокуратурою постанови про припинення кримінальної справи, порушеної проти Супрунюка «за помилкою співробітників міліції».

      Узагалі ж, якщо згадати події семирічної давнини, кримська міліція (а її якраз тоді очолював «чиновник старої влади» Геннадій Москаль, нині заступник міністра внутрішніх справ Луценка) оголосила Супрунюка у  міждержавний розшук за підозрою в скоєнні низки злочинів. Найтяжчий із них — замовлення жорстокого вбивства сімферопольця Козлова. Нині, як відомо, покарання за цей злочин відбуває зведений брат Супрунюка Сергій Кущенко. Саме він, якщо вірити правоохоронцям, у 1996 році ще й «викрав» брата спікера, аби в такий спосіб уберегти того від неминучої відставки з посади керівника представницького органу автономії. Пізніше інсценізоване «викрадення» було підняте на кпини.

      На прес-конференції Супрунюк від тієї «прохіндіади», як і інших гріхів, відмовився, вказавши на купу слідчих прорахунків. Нині він, повернувшись із Росії, перебуває у «позі очікування»: як член Соцпартії сподівається на «руку допомоги» Олександра Мороза і призначення знову в рідний Крим. Не проти Супрунюк у «соціалістичному» партсписку поборотися і за депутатський мандат. Каже, що всі роки добровільного заслання в Росії займався юридичною діяльністю і захистом прав людини в Європейському суді. Що ж тоді примусило успішного доцента юридичного факультету Сиктивкарського державного університету кинути насиджене місце і повернутись у Харків? Можливо, оприлюднення у 2002 році тамтешньою російською газетою «Зырянская жизнь» за матеріалами друкованого органу ГУ МВС України в Криму «З місця пригоди» подробиць його «славного» минулого? Подейкують, через цей газетний компромат відмовили Євгену Володимировичу і в подальшій викладацькій кар’єрі, і в російському громадянстві. І сюди круть, і туди верть, однаково в черепочку смерть, каже приказка. Хоча може статися диво — і комусь блудний екс-спікер, який дещо таки знає про декого з нинішніх небожителів політичного олімпу, стане в пригоді, і за нього заступляться. Схоже, на це, роблячи ставку ще й на людські почуття, сподівається Євген Супрунюк.