Опозиція інколи дорікає новій владі, що та нібито не має чіткого бачення майбутнього, а відтак — визначених пріоритетів у політиці. Але ця теза говорить не стільки про некомпетентність влади (бо в неї якраз, навпаки, помітні пріоритети — соціальна спрямованість, євроінтеграція тощо), скільки про те, якою важливою є міцна державна стратегія. В ідеалі вона має становити сценарій, за яким розвиватиметься країна і за яким належить рухатися головним «акторам», себто представникам влади. І в міжнародній сфері, і в економіці, і в культурі, та будь у чому.
При Кучмі такої визначеності точно не було. Чого варте хоча б «багатовекторне» метання між Європою та Росією. Леонід Данилович так і не сформулював відповіді на своє «легендарне» питання «Що будувати?», а тому чогось міцного не збудував. Стара влада залишила новій багато боргів. Таким словом — «борги» — директор Національного інституту стратегічних досліджень, народний депутат-«нашоукраїнець» Ігор Гринів називає ті речі, які забрали в українців, або яких їм не дали.