19 жовтня у Львові загуркоче «Рокотека», один із тих небагатьох рок-фестивалів, яким вдається тримати марку гідної альтернативи численним попсовим імпрезам. Головним заколотником дійства є Молодіжний мистецький центр «Компанія «Альтернатива», запрошення провести це дійство отримав Роман Чайка з «Мертвого Півня». Серед учасників будуть також «Тартак», «Чорний вересень», «Карна», «Трутні», «Ніагара» та інші команди. Буде також польський гурт Ukraina, у складі якого немає жодного етнічного українця. Місце проведення фесту — Львівський палац спорту «Україна», початок о 17:00.
* * *
Після нещодавнього візиту Положинського до Москви «Тартаком» всерйоз зацікавилися в Росії. Наразі тривають переговори про видання у першопрестольній останньої тартаківської платівки «Система нервів» . Незабаром у російському телепросторі повинен з’явитися і кліп до спільної пісні з Катею Chilly «Понад хмарами». Російська версія відео порівняно з вітчизняною матиме несуттєву відмінність: на готовий відеоряд де-не-де накладатимуться російськомовні титри з тлумаченням окремих, незрозумілих російському глядачеві українських слів. Такі зміни було виконано на прохання московської сторони і на початках був задум узагалі здійснити титрами повний переклад пісні. Однак після кількох невдалих спроб перекласти весь текст сторони зупинилися на компромісному рішенні.
* * *
Олег Скрипка продовжує освоювати роль продюсера, і його робота з автентичним колективом «Божичі» уже майже завершена. Альбом фольк-команди буде презентований наприкінці цього місяця. «Матеріал уже готовий, він записаний і готується до видання, — розповідає продюсер Скрипка. — Ми зараз вибираємо фірму, яка буде його видавати. Я дуже задоволений результатом, хлопці й дівчата теж задоволені. Думаємо, яким чином його презентувати, бо не хочеться робити стандартну презентацію з графином та скатертиною. Хочеться зробити це у формі вечорниць. Може, це буде відбуватися у формі вистави у театрі «Дах», де я їх і зустрів».
До слова, це чи не найкраща ідея, адже саме «ДАХ» дав «Божичам» путівку у велике творче майбутнє: вистава цього колективу «У пошуках втраченого часу» на сцені театру йде з величезним успіхом.
* * *
Асія Ахат вирішила нагадати про себе всім меломанам, перевидавши свій дебютний альбом Homo novus, попередня версія якого датована 1999 роком. Тоді альбом охоче купували меломани, а сама Асія програму Homo novus у 2000 році презентувала ще й у Всеукраїнському турі «Ода скрипці». В оновлений novus Асія Ахат додала чотири свіженькі композиції — «Воля», «З ким ти», «Я тебе» та «Слов’янська». У цій версії звучатиме також вокал відомої оперної співачки Валентини Степової, Асія ж продовжує працювати над своїм четвертим альбомом, який має вийти у березні наступного року.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
