Заморожені абрикоси. Як примхи весняної погоди впливають на фруктові дерева

У дитинстві я обожнювала літо за фрукти та ягоди, які ми з іншими дітлахами змітали з дерев у дворі.

 

Вишня, абрикос, шовковиця, яблуня, груша — уся ця краса росла просто під вікнами сусідніх будинків.

 

Ці дерева й досі на місці, та вже родять менше. Одразу й не згадаю, коли останнього разу бачила медові абрикоси, які я так любила.

 

Виявляється, усе через перепад температури, бо деякі фруктові дерева є дуже чутливими до різких змін погоди.

 

Цьогоріч початок квітня виявився досить теплим і сонячним. Відчувши весну, дерева почали квітнути, і в повітрі вже витав аромат абрикосового цвіту.

 

Та раптом погода різко погіршилася, й у столиці та інших містах почало сніжити, згодом знову потепління, а після Великодня — заморозки на ґрунті. Тож чи будуть плоди на деревах після такого загартовування? 

 

Еколог та геоботанік Яків Дідух у матеріалі РБК-Україна сказав, що «в результаті знижень температури цього року ранніх абрикосів, мабуть, уже не буде».

 

За його словами, будь-які погодні коливання — це завжди ризик для агросектору. Але аграрії вже навчилися адаптуватися до кліматичних змін: вони висаджують різні сорти, щоб у разі втрати одного інші могли дати врожай.

 

Схожої думки дотримується й Андрій Кузьмич — голова Асоціації фермерів і приватних землевласників у Рівненській області.

 

В розмові з Суспільним він зазначив, що якщо не буде подальших заморозків, пізні кісточкові (слива, нектарин, персик) не постраждають: «Найбільш негативно похолодання вплинуло на плодово-ягідні культури, а саме на абрикоси, які тільки почали цвісти, ще бджоли їх не встигли належним чином запилити. Також почали цвісти алича, вишня, яблуня теж. Зрозуміло, що культура отримає певний стрес, але критичності по врожаю пізніх кісточкових, якщо не буде повторного заморозку, наразі немає».

 

Та різке похолодання — це не лише про мінуси, завдяки цьому зменшилася кількість шкідників та бур’янів. А надзвичайно важливим для агрономів цього року виявився сніг, що випав.

 

«Він зазвичай слугує захисним волокном для землі, для рослини. Коли почалося потепління, цей сніг перетворився на вологу. Зима була безсніжна, в агрономічному спектрі складна, адже починали сіяти без належної вологи. Але ті весняні дощі, які в нас були, зрештою і цей сніг, який випав у березні-квітні, перетворюється на надважливу вологу для подальшої вегетації рослин», — пояснив Андрій Кузьмич. 

 

Олеся МАЗУРКОВА