Уже в перші дні після оприлюднення програми стало зрозумілим, що вона надзвичайно контраверсійна.
До такого кроку президент Зеленський вдався не тільки через заклики американської адміністрації (так, Байден і Трамп у цьому були одностайні: «у В’єтнамі на війну мобілізовували з 19 років»).
З проблемою мобілізації зрештою стикаються всі країни, які ведуть війни, і сьогодні аргумент офісу президента, що якщо людей в армії побільшає, то забракне техніки та оснащення, — вже не відповідає дійсності. Навпаки.
Людина і зброя не є взаємозамінними. Попри всі проривні військові технології, насиченість дронами і робототехнікою, вирішальною фігурою на полі бою залишається солдат. Людей гостро бракує.
Співзасновниця громадської організації Razom for Ukraine, засновниця благодійного фонду Dignitas Любов Шипович бачить у цьому спробу «омолодити» армію і нагадує: за три роки війни армія «постарішала» на 10 років і сьогодні середній вік військовослужбовців — 47 років! За всієї поваги до воїнів, це не є прийнятним для воюючої армії!
«Контракт 18-24» пропонує угоду на 1 млн грн, з яких 200 тис. грн виплачують одразу, а решту під час служби добровольці отримуватимуть як щомісячне грошове забезпечення — до 120 тис. грн + доплати за бойові завдання, тобто загалом до 2 млн грн на рік, безоплатний проїзд та комунальні пільги, навчання у вишах і коледжах у межах квот за кошти держави після закінчення контракту, право на виїзд за кордон після року служби, можливість самостійно вибрати місце проходження ВЛК, іпотека 0.0% річних після закінчення контракту («єОселя»), самостійний вибір частини та спеціальності, компенсація оренди житла на час служби. Після року в ЗСУ доброволець сам вирішує, залишатися у війську чи повернутися до цивільного життя. Заявку можна подати на сайті 18-24.army.gov.ua або через додаток «Резерв+».
«Мотивація юнаків 18-25 років для служби в армії виглядає потужно. Лям підйомних + лям за рік служби + любий вуз і нульова іпотека. Для такого віку — дійсно сильно, — коментує фінансовий експерт Андрій Шевчишин. — А де гроші на це взяти? В бюджеті їх не закладали».
Але більшість фінансових експертів питання коштів не турбує. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай вважає, що нові мобілізаційні ініціативи влади «не є критично непідйомними сумами — грошей вистачить, навіть якщо 100 тисяч молодих людей підпишуть такі контракти».
Пам’ятаємо, що третій бюджетний рік Україна починає з консервативно закладеними видатками, але по факту на кінець року видатки на оборону збільшуються на 20-30%.
У бюджеті 2025 року закладено очікування 38 млрд дол. фінансової допомоги від партнерів, але маємо впевнені перспективи отримати 50 млрд дол. у рамках програми Ukraine Facility від ЄС.
А от як розподілити цей надлишок — питання. Ситуація невизначена, тож варіантів кілька: різко посилити оборону, перш за все матеріально-технічну базу, залишити частину коштів на невизначені 2026—2027 роки або (і це негативний сценарій) отримати в ейфорії майбутньої передвиборчої кампанії ініційоване ОП різке збільшення непріоритетних видатків, на тлі яких «Вовина тисяча» буде пісним тістечком.
Запропонована модель фінансового заохочення молоді йти до ЗСУ фактично повторює російську модель мобілізації, але, вбудована у вже існуючі параметри українського війська, несе величезні ризики.
«Я не бачу зусиль влади щодо зміни комунікації з суспільством щодо мобілізації та долучення до спільної справи. Таргетування на певну аудиторію — гарна річ, але не під час тотальної війни, коли необхідно максимально сконцентрувати зусилля», — вважає командир батальону ЗСУ Олексій Санніков.
Без сумніву, ЗСУ отримають свіжі сили, але одночасно і демотивацію тих, хто вже служить. «Це дискримінація, — написала в своєму ФБ бойова медикиня Першого окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» ім. Дмитра Коцюбайла Аліна Михайлова, відреагувавши на пропозицію щодо пільгових конктрактів у ЗСУ. — Замість того, щоб гідно оцінити тих, хто вже стоїть у строю, хто ризикує життям із 2014-го чи 2022 року, держава просто ігнорує їхні потреби. Ті, хто з перших днів війни взяли до рук зброю, відклали життя на потім, — сьогодні виявилися за бортом».
«Запит на справедливість — це основне, чого прагне більшість військових. Не просто так люди носять шеврони «прийшов добровольцем — отримав довічне». Це сприйняття основне», — вважає командир батальйону ЗСУ Олексій Санніков. — Реально назовні немає виходу, окрім як по втраті здоров’я або через корупційні канали».
А ще спроба продати військову службу молодим, але недосвідченим так, як продають посади на звичайному ринку праці, вкрай небезпечна.
«Незабаром 3-річні контракти добігають кінця. То чому б не запропонувати вже навченим та вмотивованим бійцям аналогічні умови продовження цих контрактів ще на рік? Бо ефективність дій тих, хто має три роки досвіду ведення бойових дій, точно є вищою за найвмотивованіших, але... молодих людей, що не мають ані знань, ані навичок, ані досвіду», — слушно зауважує економічний експерт, кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко.
«Якщо вже ви придумали цей закон — покажіть компенсаторні механізми для решти. Яким чином ви подбали про тих, хто 24.02.2022 о 7.00 вже був у військкоматі , не чекаючи вигідних пропозицій від держави? Це не останні люди зовсім, у мене в роті був заступник міністра освіти, наприклад», — додає командир батальйону.
Чи спрацює такий фінансовий гачок? У рамках «круглого столу» «Чи може Україна використати фінансову подушку для стабілізації фронту?», організованого Центром економічної стратегії, озвучено мінімальний, але песимістичний прогноз — армія може отримати тільки 10-15 тисяч молодих військовослужбовців.
«Якщо це («Контракт 18-24». — Ред.) має на меті наповнити військо молодими та вмотивованими людьми, — покажіть, як це вплине на решту. А моя відповідь — ніяк. При зірваній мобілізації і тотальному некомплекті ці молоді люди ніяк не вирішать питання комплектації війська», — впевнений Олексій Санніков.
Суспільство має недовіру до держави через примусову мобілізацію, відчуття несправедливості у військових, які воюють безстроково, відсутність ротацій та певну економічну безвідповідальність влади.
До цього треба додати останнє дискримінаційне рішення Ставки Верховного головнокомандувача, яка дозволила молоді укладати контракт за 1 мільйон на рік не всій армії, а тільки шести бригадам ЗСУ (зі 112): 10-та гірсько-штурмова; 92-га штурмова; 95-та десантно-штурмова; 72-га механізована; 28-ма механізована; 38-ма морської піхоти.
«Таким рішенням підривається рекрутингова кампанія, яку ведуть інші українські військові частини, які також намагаються залучити молодь. Тепер для армії немає сенсу проводити рекламу, спілкуватись із молодими людьми, бо молодих контрактників штучно поділили на людей двох сортів — тих, хто може йти на контракт за 1 мільйон у кілька обраних бригад, і тих, то хотів би піти служити в інші бригади, але там грошей не платять», — коментує рішення Ставки військовий оглядач Юрій Бутусов.
А ТИМ ЧАСОМ...
В Україні запропоновано проєкт системи часткової військової служби, яка хоч і складна організаційно, за твердженням авторів, — може забезпечити від 300 до 800 тисяч добровольців.
Дослідження Active Group показало, що 34,2% українців готові добровільно мобілізуватися за умови впровадження моделі часткової військової служби. З них 7,8% респондентів зазначили, що «обов’язково мобілізувалися б», а 26,4% відповіли, що «швидше, мобілізувалися б».
Розпочати часткову мобілізацію пропонують як експеримент в одній-двох бригадах. Глибинні інтерв’ю показують, що люди готові захищати країну, але потребують чітких правил гри.
Пропонується мобілізація громадян на частковий період часу без відлучення від цивільного життя. Наприклад, 6 місяців військової служби на 12 місяців цивільного життя або 3 місяці служби на 6 місяців цивільного життя.
Після періоду цивільного життя, якщо й надалі триває військовий стан, громадянин повертається на військову службу, і так по колу.
Автор математичної моделі реформи Ph.D з прикладної математики Олександр Іванов зазначає: «Модель показує, що за тієї системи, яка наразі діє, оптимальною стратегією для громадян є ухиляння від служби. Натомість запропоновані зміни передбачають умови, за яких добровільна мобілізація буде вигідною для обох сторін».
