«Оптовий» розпродаж землі під час війни: фермери проти, Мінагрополітики гне свою лінію

20.12.2023
«Оптовий» розпродаж землі під час війни: фермери проти, Мінагрополітики гне свою лінію

Змін до другого етапу земельної реформи в Україні не буде, з 1 січня 2024 р., як і планувалося, запрацює земельний ринок для юридичних осіб. 

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

 

Його заява прозвучала у відповідь на зареєстровану 3 листопада  на сайті президента петицію Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) із проханням відкласти до закінчення війни 2-й етап земельної реформи: «Унаслідок війни агропідприємства вже другий рік поспіль працюють у збиток, щодня зазнають фінансових втрат через заблоковані порти, логістичні проблеми та низькі ціни на зерно».


Голова ВАР Андрій Дикун на пресконференції наголошував: «В Україні 60% аграрної продукції виробляє середній аграрний бізнес і лише 25% — великий. Як представники середнього бізнесу ми виступаємо проти».


Після запровадження другого етапу земельної реформи землю зможуть купувати не тільки  фізособи-громадяни України, а також юридичні особи, власниками яких є громадяни України.

 

З 1 січня 2024 року вони змогли б купувати до 10 тис. га землі в одні руки, а не лише до 100 гектарів, як зараз.


«Такі законодавчі зміни недоцільні в умовах війни і ведуть до знищення малого та середнього агробізнесу. Ці категорії аграріїв не мають коштів на купівлю землі та не можуть залучити на це кредити, а отже, будуть відрізані від можливості придбати землю», — підкреслюють автори петиції.


ВАР закликала залишити до закінчення війни і ще протягом двох років після перемоги чинний ліміт на купівлю в 100 гектарів землі в одні руки як для юридичних, так і для фізичних осіб. Громадська  спілка «Рух ветеранів України» також приєдналася до петиції.

 

Член  спілки з Полтави Тарас Лелюх (про якого «УМ» розповідає в сьогоднішньому номері на  10—11 стор. — Ред.) зазначає: «Основна маса земель у нас — це землі учасників бойових дій, наділи по 2 гектари і частково людські паї».


«Загалом реформа непогана, але не в умовах війни. Беремо холдинги, які обробляють сотні тисяч гектарів землі. Що вони зараз зроблять? Вони викуплять землю у фермерів-одноосібників, які мають в обробітку від кількох десятків до кількох тисяч гектарів. І цей фермер припинить існування», — каже фермер Олег Горобець.

 

Як відомо, на продаж земель державної комунальної власності діє мораторій.

 

«Якщо зараз дозволити по 10 тисяч гектарів землі продавати в одні руки, то учасники бойових дій ніколи не зможуть отримати цю землю, бо вся вона вже буде скуплена», — категорично стверджує Тарас Лелюх.


«Цей запобіжний захід, коли на період воєнного стану діє така заборона, якраз збереже земельний ресурс повною мірою для того, щоб після завершення війни люди могли ним розпорядитись і забезпечити бійцям, захисникам до 2 гектарів для ведення особистого селянського господарства, — заспокоює  доцент кафедри землеустрою Полтавського аграрного університету Вадим Чувпило. — Землю ніхто не забирає, єдине, що впаде купівельна спроможність, це правда, це треба визнати».


Нагадаємо, загалом з початку 2023 року  середньозважена вартість с/г земельних ділянок в Україні зросла на 10,4% (у гривні) — до 38,5 тис. грн/га.

 

Однак, зважаючи на рівень інфляції, ціни, навпаки, впали. Якщо ціну на землю розглядати, враховуючи поправки на інфляцію, та порівнювати у доларах, то до 24 лютого 2022 року вона була вища, ніж сьогодні.

 

Експерти  визнають, що тоді, коли юридичні особи зможуть купувати землю, вартість одного гектара однозначно зросте відсотків на 20 і, дійсно, це матиме певний вплив на дрібних землевласників.

 

Але те, що українці завтра ж почнуть продавати землю, — міф. Та й  земельний ринок, у принципі, невеликий за обсягами — 1,5%, які продаються.


Наразі в Україні найвищі ціни на земельному ринку фіксують в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях, де вона сягнула $2 тис., $1,45 тис. і $1,4 тис. за гектар відповідно.

 

Другий міф — про скупку української землі іноземними компаніями. Черги з іноземних інвесторів на даний час в Україні немає, і вона не утвориться в найближчій перспективі.


У Мінагрополітики вважають, що війна спонукає, навпаки, пришвидшувати реформи, а не сповільнювати.

 

«Маємо просуватися у бік лібералізації, а не жорсткого регулювання. Тому що війна — це причина рухатись швидше з реформами. В першу чергу ми маємо самі дбати про себе. Бізнес сентиментами не керується. У нас мають бути зручні правила, не гірші, ніж у країнах, де готові вкладати гроші», — підкреслив міністр Сольський.


Україна розпочала рух у напрямку ЄС, тож українське аграрне законодавство проходить етап адаптації до європейських норм.

 

Безумовно, актуальною є розробка фінансових інструментів  і програм, виплати компенсацій розграбованим і знищеним підприємствам, впровадження прозорого механізму розмінування деокупованих територій.


Директорка фермерського господарства «Калина Лошнівська» (Тернопільська обл.) Алла Стечишин повідомила, що на заході України в жодного аграрія, який представляє малий і середній бізнес, немає заощаджень у банках і будь-яких фінансових накопичень для купівлі землі.

 

Вартість вирощеного у 2023 році врожаю нижча за довоєнний рівень. Аграрії закредитовані. Аналогічна ситуація і в агрохолдингах, які зазнають труднощів з експортом зерна.


За словами авторів петиції, більшість малого та середнього аграрного бізнесу не готова купувати земельні ділянки. Але профільне міністерство  наполягає: земельна реформа має підсилюватись, а не відкладатись.

 

І будь-які заяви про необхідність загальмувати нові норми — неприйнятні. Тож більшість експертів дотримуються думки, що юридичні аспекти реформи будуть проведені вчасно, але це не зможе «розігріти ринок».


Представники влади впевнені, що зняття заборони на придбання земельних ділянок юридичними особами особливо не торкнеться селян. Навпаки, для  пайовиків новий етап земельної реформи збільшить конкуренцію, тому вони  зможуть отримувати більше і власники землі перестануть бути заручниками одного орендаря.