Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Ольга Машевська з помічниками. (Фото надане авторкою.)
Народна майстриня з України Ольга Машевська прикрасила будинок у Люксембурзі муралом із самчиківським розписом.
Мені пощастило приїхати в цю країну з Бельгії, аби познайомитися і на власні очі побачити красу.
Все починалося оригінально й дивовижно.
Житомирянка Тетяна Пашкевич, громадська активістка, свого часу придбала торбинку із самчиківським розписом і навіть не підозрювала, що ця річ приведе її з творчим проєктом аж... до Люксембурга, до створення настінного розпису.
Торбинка сподобалася Барбарі, до якої Таня приїхала в гості. Українка захоплено розповіла своїй візаві про дивовижне село Самчики, що на Хмельниччині; про те, що там розписані всі будинки, паркани, зупинки, кав’ярні і навіть фартухи...
Барбарі настільки сподобалася ця техніка, що вона попросила терміново знайти майстра і розмалювати в цьому ж стилі фасад будинку.
Намалювати мурал запросили народну майстриню України Ольгу Машевську та її доньку й ученицю Каріну.
Власники будинку Барбара, Стівен та їхня родина роблять багато добрих справ для українців. Вони стали ініціаторами створення муралу та підтримали проєкт фінансово.
Щоправда, багато часу пішло на те, щоб отримати офіційний дозвіл на таке творче оздоблення через сесію міської ради, попередньо узгодивши своє творче рішення з сусідами. Фасад будинку — це площа 9х7 метрів.
Тепер на будівлі розквітають дивовижні квіти, поселилися мальовані птахи і стилізовані дерева. Трохи затримував процес дощ, утім хіба це проблема, коли українці понад 640 діб живуть в умовах повномасштабної російсько-української війни?!
Свою часточку творчості в муралі залишили не лише місцеві мешканці, а й тимчасово переміщені українці, які перебувають у Люксембурзі, Німеччині, Нідерландах і Бельгії.
«Хочеться, аби більше людей у Європі і світі дізналося про цей український дивовижний самчиківський розпис, про наших талановитих митців, про нашу унікальність, — розповідає Ольга Машевська. — Хочеться, щоб подібні проєкти мали успіх і вдома, в Україні».
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>
У час надскладних випробувань важливо зберігати єдність, відкритість і довіру. >>