Замок над Россю: у Корсуні-Шевченківському відкрив двері унікальний старовинний палац Станіслава Понятовського

У Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику для відвідувачів відкрили експозицію «Палац Понятовського», де можна ознайомитися з архітектурою цієї пам’ятки ХVIII—XIX століть і творами мистецтва ХVIII—ХХІ століть.

«Це — перший палац на землях Речі Посполитої в стилі неоготики»

«Після повномасштабного вторгнення військ росії і з урахуванням стратегічного курсу України на інтеграцію в Європейський Союз на засіданні науково-методичної ради в у квітні 2022 року ми вирішили реорганізувати два структурні підрозділи — Музей історії Корсунь-Шевченківської битви і художню галерею, змінивши їхні назви «(Мілітарний музей» і «Палац Понятовського»), концепції та наповнення», — розповідає «Україні молодій» директорка заповідника Парасковія Степенькіна.

За її словами, у палаці з 1945 року — експозиція Музею історії Корсунь-Шевченківської битви, але, враховуючи унікальність будівлі як пам’ятки архітектури національного значення і ситуацію в країні, було прийнято рішення про створення в ньому експозиції «Палац Понятовського».

Пані Парасковія каже, що це перший палац на землях Речі Посполитої в стилі неоготики. Зваживши на те, що автором  концепції палацового ансамблю був французький інженер і архітектор Жан-Анрі Мюнц, імовірним архітектором проєкту — Ян Лінд­сей, шотландець за походженням, а замовником будівництва — власник Корсунського староства польський князь Станіслав Понятовський, палац по праву можна вважати  складовою спільної європейської культурної спадщини. Тому головною метою експозиції є її входження до європейського культурного простору.

Під час воєнного стану, наголошує Парасковія Степенькіна, працівники заповідника власними силами виконали надзвичайно великий обсяг роботи — провели демонтаж експозиції Музею історії Корсунь-Шевченківської битви і відремонтували зали, за винятком парадної, ремонт якої продовжується. При проведенні ремонту науковці частково відтворили візуальні образи колишніх архітектурних елементів й елементів декору, знищених за роки радянської влади.

Свій малюнок вхідних дверей палацу з внутрішнім декором
юна художниця з Чернігова Мар’яна Кобяк подарувала заповіднику.
Фото надане Корсунь-Шевченківським державним історико-культурним
заповідником.

«У першому залі палацу відвідувачам цікаво бачити збережені оригінальні двопільні двері, водночас у другому залі — оригінальні відкоси обох віконних прорізів, прикрашені геометричним орнаментом, одне з них завершується спрощеною «готичною трояндою», — говорить пані Парасковія. 

— Архітектурний стиль декору третього залу наближений до неоготичного, зокрема сліпа аркатура, елементи якої у вигляді стрілчастих арок, накладених на площину стіни, візуально збільшують висоту стелі, на підвіконниках трьох вікон збереглися різьблення рослинним орнаментом».

«В експозиції — роботи італійських скульпторів XVIII століття, які свого часу прикрашали палац»

Кожний зал палацу, каже вона, особливий по-своєму. Наприклад, четвертий вирізняється ліпленим стельовим плафоном, також має багатоорнаментоване спарене вікно, прикрашене стилізованими ліпними зображеннями квітів, стрічок і гірлянд із лаврового листя, а в п’ятому залі — відкритий фрагмент фризу з живописною рослинною композицією, наличники дверних прорізів акцентовані лопатками, що імітують колони, на яких лежать прямі сандрики.

Витонченість інтер’єру шостого залу підкреслюють елементи декору з дерева, а також напівколони, дубовий підвіконник трисекційного вікна, орнаментований різьбленим рослинним орнаментом. Частково збереглися фризи, розписані рослинним орнаментом.

«А родзинкою палацу є парадна зала: її інтер’єр вирішений у строгих канонах класицизму, серед оздоблень — багатопрофільовані орнаментовані карнизи, іонічні колони й напівколони, хори для музикантів», — зазначає директорка заповідника Парасковія Степенькіна.

І додає, що в експозиції представлено роботи невідомих нам італійських скульп­торів ХVІІІ століття, які  свого часу  прикрашали палац Понятовського, італійського гравера Доменіко Кунего, українського художника Івана Сошенка, італійського скульптора Луї­джі Йоріні, угорського художника Жигмонда Бубіча, літографія з роботи польського художника українського походження Юліуша Коссака, роботи місцевого художника Геронтія Бондаренка та українських митців ХХ—ХХІ століть, зокрема Миколи Прокопенка, Леоніли Стебловської, Тамари Недошевенко, Едуарда Ревенка.

В експозиції можна побачити й проєкти палацу й палацового ансамблю, оригінали яких зберігаються в кабінеті малюнків бібліотеки Варшавського університету. Тут є  світлини інтер’єрів палацу кінця ХІХ — початку ХХ століття, копії малюнків і літографій ХVІІІ і ХІХ століть, зокрема Жана-Анрі Мюнца, французьких літографів Франсуа-Жозефа Дюпресуара і Євгенія Гюо, польського ­художника Адольфа Козарського.

«В окремому залі палацу — вироби з порцеляни й кераміки, що презентують 19 країн світу»

«В окремому залі палацу­ екс­­­­понується майже сотня порцелянових та керамічних виробів з колекції громадянки Канади Олени Берикул-Криворучко, котрі вона подарувала заповіднику в 2022 році. Представлена колекція презентує 19 країн світу. Найбільше виробів з Англії, Японії, Китаю, Франції», — говорить пані Парасковія.

І уточнює, що окремий зал відведено сакральному мистецтву, де серед ікон представлена робота іконописця Григорія Стеценка, батька композитора Кирила Стеценка. Безцінною є ікона «Богоматір Тихвінська», яку серед  уламків на місці розтрощеного російськими окупантами будинку в Бахмуті віднайшла й передала колишня науковиця заповідника, Світлана Деменікова, а нині — старший солдат ЗСУ. Виставлено ікони, благодійно відреставровані Оксаною Тимків. Є в колекції і предмети побуту, що характеризують епоху ХVІІІ—ХІХ століть.

Як розповідає Галина Давиденко, завідувачка науково-методичного відділу освітньої роботи Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, вже в перший день відкриття експозиції «Палацу Понятковського» до музею завітала жителька Чернігова Олена Кобяк разом зі своїми дітьми. У Корсунь-Шевченківському заповіднику вона не була 20 років.

«Екскурсія, яку проводила старша наукова співробітниця Олена Райкова, сколихнула в пам’яті гості родинні спогади й перекази. Її предки Топчії та Бойки — корсунці. Пра­прабабуся Пистина працювала в маєтку Понятовського, а прапрадідусь Гнат плів кошики в князівській лозовій майстерні», — пригадує Галина Давиденко.

І уточнює, доньку пані Олени — Мар’яну, ученицю художньої студії в Чернігові, найбільше зацікавила архітектура палацу. За лічені хвилини дівчинка зобразила у своєму альбомі, котрий завжди з нею, вхідні двері палацу з внутрішнім декором.

Нагадаємо, що славний древній Корсунь, який став прикордонним форпостом Руси-України, був заснований у 1032 році  Ярославом Мудрим. А палацово- парковий ансамбль з’явився завдяки корсунському ­старості­­
князю Станіславу Понятов­ському, племіннику останнього польського короля Станіслава ІІ Августа, як літня резиденція на українських землях у 1789 році. 

Князь Понятовський відомий тим, що звільнив місцевих селян від кріпацької неволі. Є біля замку над Россю й мальовничий парк площею 103 гектари, де росте понад 400 видів дерев та кущів.

Словом, як зазначає киянка Крістіна Гнатюк, яка ознайомилася з експозицією «Палацу Понятовського», у заповіднику є на що подивитися і молодим, і старшим людям. «Тут досить цікаво, тож раджу завітати сюди», — підсумовує пані Крістіна.