Все своє ношу з собою: українська фірма Melgo «обшиває» фронт уже вісім років

25.01.2023
Все своє ношу з собою: українська фірма Melgo «обшиває» фронт уже вісім років

Швейну справу менеджер-економіст опанував за два дні. (Фото надане Сергієм Голчанським.)

Фірма Melgo «обшиває» фронт уже вісім років поспіль. Її сумково-наплічникове спорядження користується незмінним попитом у військових і туристів.


Найбільший запит існує на транспортні баули. Їхній плюс у тому, що вони не мають замків і блискавок, які можуть зламатися.


— Баул має зручні лямки, він вологозахисний та досить міцний. Завантаження — вертикальне. Це простий та надійний склад для речей, — розповідає про переваги такої сумки засновник фірми Melgo 42-річний Сергій Голчанський із смт Козельщина Полтавської області. — Баули шиємо великі, на 100 літрів, і маленькі — на 25. Великі користуються попитом не лише у військових, а й у туристів. Маленькі багато хто використовує як тривожну валізу.


Наразі Melgo щодня виготовляє 70 баулів різних розмірів. А ще спальники, технічні чохли, тактичні рюкзаки... Продукція на фабриці не залежується — фірма має контракти майже з десятком магазинів військторгу, магазинами спорттоварів і, що називається, працює з коліс.

 

Серед її постійних замовників — військові підрозділи, які давно оцінили якість продукції. Вони виходять прямо на виробників.

Сергій Голчанський — і швець,
і кравець...


До речі, дизайн цих товарів розробляє сам директор. Цікаво те, що вісім років тому він, за фахом менеджер-економіст, навіть не уявляв, як працює швейна машинка. Зайнятися швейним бізнесом його змусили обставини.

 

А саме: відсутність термобілизни, якої в 2014 році дуже потребували бійці на фронті. Долучившись до Міжнародного благодійного фонду «Волошка» волонтерської допомоги воїнам, який заснував його колега і земляк із Запоріжжя Віталій Тілеженко, Сергій активно шукав можливості забезпечити бійців найнеобхіднішим й особисто возив «гуманітарку» до лінії зіткнення.

 

Найбільшою проблемою з настанням холодів було придбати термобілизну, бо замовлення на неї були розписані й проплачені на три місяці вперед. Тоді Сергій вирішив шити утеплену білизну для захисників самостійно.

 

Йому знадобилося два дні посилених індивідуальних занять, щоб опанувати швейне виробництво й зрозуміти деякі тонкощі. Після цього разом з однодумцями відкрив невелику майстерню в Борисполі, в якій сам був дизайнером і розкрійником.

Не «дамська» сумочка.


Досить швидко товари фірми Melgo набули популярності серед військових. Її асортимент щомісяця розширювався, адже хлопці з передової то просили щось удосконалити, то замовляли речі, яких ніхто не шив. Причому нерідко ті замовлення були лише на рівні ідеї.

 

Наприклад, армійці просили пошити підсумок без будь-яких уточнень. А це спорядження має ж різне призначення: для магазина, ріжка, гранат... З різним кріпленням. Довелося Сергію спочатку вивчити всі ці нюанси в інтернеті, самостійно зробити ескізи.

А скільки добра сюди влізе!


Те саме було і з ношами для транспортування поранених. Щоб їх пошити, Голчанський знову мав проштудіювати інтернет. Але все вдалося. На безкаркасні ноші існував великий попит.

 

До речі, дехто з волонтерів досі шиє їх на безоплатній основі за кресленнями, отриманими від Melgo.


Загалом за ці вісім років фірма освоїла близько ста видів товарів військового призначення. На початку їй допомагали волонтери, які забезпечували виробництво тканинами й іншими витратними матеріалами, а також придумували якісь дизайнерські моделі, виходячи з реальних потреб бійців, самі щось кроїли. Це впливало на собівартість готової продукції.

 

Скажімо, в одних виробників на той час балаклава коштувала 80 гривень, а у Melgo — лише 30. Фішкою фірми завжди було те, що вона постачала на український ринок продукцію військового призначення практично за собівартістю, або, як кажуть, за волонтерською ціною. Частково й зараз передає бійцям ці речі безплатно.


Улітку позаминулого року Сергій Голчанський перевіз свій бізнес у селище міського типу Козельщина на Полтавщині.

 

Сьогодні в ньому вже два цехи — закрійний і швейний, де встановлене нове обладнання. На виробництві, яке постійно розширюється, зайнято близько десятка робітниць — як місцевих мешканців, так і переселенок.