Військо під захистом Богородиці. Як Покрова допомагала воїнам УНР, УПА й оберігає ЗСУ
Ушанування Божої Матері як покровительки українського війська має давні традиції. >>
Історична подія — святкова літургія 7 січня ПЦУ в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. (Фото з сайту pomisna.info.)
Одним із чинників, які призвели до повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, є понад трьохсотлітнє панування на наших теренах московської церкви, яка засмічувала мізки багатьом наївно-довірливим українцям.
Довга дорога до істинного храму ще далека до завершення, адже найбільші українські святині — лаври на заході й у центрі України — ще фактично перебувають під контролем УПЦ МП.
Злочинні укази часів азірових-януковичів на десятиліття віддали ці історичні святині у безоплатне хазяйнування в них фсб-шним попам.
До прикладу, засновані в ХІ столітті об’єкти нижньої Києво-Печерської лаври (за часів князювання в Києві Ярослава Мудрого — за сотню років до того, як було засновано Москву) віддані у безстрокову оренду, а Почаївська лавра, заснована київськими ченцями у ХІІІ столітті, — в оренді у московитів до 2052 року.
І в договорах так прописано, що фактично держава не може ініціювати їх розірвання навіть у судовому порядку.
Тож, щоби не порушувати навіть казуїстичні юридичні норми, виходом із ситуації може стати перевірка на дотримання пам’яткоохоронного законодавства. Адже не секрет, що будівництво на територіях лавр ішло повним ходом.
Як заявила заступниця голови комітету ВРУ з питань гуманітарної політики Євгенія Кравчук, держава розслідуватиме будівництва на території Києво-Печерської та Почаївської лавр.
«В Указі президента щодо введення в дію рішення РНБО від 1 грудня 2022 року про діяльність релігійних організацій та застосування санкцій є кілька пунктів, зокрема і провести перевірки, і розібратись із держмайном», — зазначила депутатка.
Крім того, віднедавна очолювану Віктором Єленським Державну службу з етнополітики та свободи совісті, яка опікується питаннями діяльності релігійних організацій, віднесли в підпорядкування Кабміну.
Ця Держслужба має також перевірити статути УПЦ МП, адже навіть деякі їхні священники кажуть, що «всі попередні заяви керівних органів — це окозамилювання», а насправді зв’язки з росією і далі залишаються, вони і далі входять у Синод РПЦ.
«Депутати давно цікавились у правоохоронних органів, де кримінальні справи, підозри тощо. І я дуже тішуся, що СБУ останнім часом активно працює, бо там є над чим працювати. Кожен обшук — це суцільний «русскій мір», портрети гундяєвих, російські паспорти і купа готівки в сейфах», — зазначила Кравчук.
Водночас у Комітеті гуманітарної політики ВРУ наголошують, що це дуже чутлива сфера. Із соцмереж та медіа може здаватись, що все дуже просто і є швидкі рішення.
Але важливо не допустити неправильних кроків, які заженуть релігійні громади в підпілля, ізоляцію та переведуть у дискурс про дискримінацію та страждання за віру.
«Звісно, ми враховуємо всі думки та толерантні до різних позицій, адже ми рухаємось у Європу, але якщо це питання нацбезпеки — держава зобов’язана втрутитись. Я сподіваюся, що в 2023 році питання діяльності релігійних організацій буде врегульовано на законодавчому рівні і таким чином, щоб потенційне оскарження в апеляції чи ЄСПЛ було безуспішним», — наголошує заступниця голови Гуманітарного комітету.
Держава готується до можливих оскаржень з боку релігійних громад — це може стосуватись і законодавчого обмеження загалом, і питання оренди майна.
Там, де закінчується термін дії договору оренди, — питання вирішене, але у випадках з довгостроковою орендою об’єктів можуть бути нюанси.
Хоч би як далі розвивалися події, але зранку 7 січня після кількасотлітньої «перерви» у головному храмі столичної лаври — Успенському соборі — предстоятель ПЦУ Епіфаній звершив богослужіння з нагоди Різдва Христового за старим стилем.
Це стало можливим після того, як держава повернула у свою власність два ключові храми Києво-Печерської лаври — Свято-Успенський собор і Трапезну церкву, хоча наразі й не відомо, чи будуть ці храми передані в тривалу оренду ПЦУ.
На службі в Успенському соборі зібралися понад тисяча вірян. Для тих, хто не вмістився всередині, на вулиці встановили екран, на якому транслювали богослужіння.
Попри мороз, на територію лаври прийшло багато людей, було організовано пропускну систему — бо ж відбувалася історична подія у 318-й день жорстокої повномасштабної російсько-української війни.
Територію охороняли сотні поліцейських. Після завершення служби люди не стримували радості, адже нарешті у святині колядували українською мовою, де ще недавно прославляли «матушку-рассію».
Зауважимо, що Свято-Успенська Києво-Печерська лавра з 1990 року входить до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Ушанування Божої Матері як покровительки українського війська має давні традиції. >>
Розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти (з неї робили мозаїки) для Успенського собору лаври, завершилися в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. >>
На початку минулого століття — 1905 року — великий українець Іван Якович Франко закінчив один з найголовніших творів свого життя — поему «Мойсей». >>
6 вересня політик та громадський діяч Микола Томенко поділився на своїй фейсбук-сторінці новиною: >>
В Обухівському районі, що на Київщині, поблизу села Іванковичі є Велике Ходосівське городище – одне з трьох городищ-гігантів лісостепу України, пам'ятка археології національного значення та лежить до ранньої залізної доби. Біля нього розпочалося будывництво котеджів. >>
У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – церемонія відкриття відбулася 11 вересня в сквері Миру. >>