Слово до слова — зложиться мова. Як Оксфорд запросив учительку з Херсона викладати українську

11.01.2023

Чим більше мов знає людина, тим краще вона усвідомлює важливість знання її рідної мови іноземцями.

 

Війна в Україні не лише відкрила багатьом нашу країну, а й спричинила у світі бум на вивчення української мови.

 

Так, на одній із найбільших онлайн-платформ із вивчення мов українську почали освоювати... 1 мільйон 300 тисяч людей.


За даними британської телерадіомовної корпорації BBC, вивчення української зросло на півтори тисячі відсотків за останні пів року в Німеччині, Польщі та Чехії. А в Британії піднялось із 37-го на 17-те місце серед інших мов.


Чимало українських учителів вир війни позакидав далеко від рідних домівок. Але сидіти склавши руки вони не збираються.

 

Яскравим прикладом цього є наша вчителька з Херсона, яку запросив викладати один із найпопулярніших університетів світу — Оксфорд.


Чи не першим серед її учнів став Алекс — корінний британець, який не має ані українського коріння, ані родичів в Україні, але активно вчить українську мову.

 

Весь його дім поблизу Оксфорда нагадує про Україну — скрізь прапори, орнаменти і навіть заставка в телефоні. А на столі, каже, серед страв — найчастіше голубці.

 

«Я надихнувся ще Революцією гідності в 2013-му, треба було ще тоді почати вчити. А нині, з новим вторгненням 24 лютого, я захотів вивчити мову, щоб одного дня поїхати до України», — розповідає Алекс.


На щастя, в його британському домі поселилась справжня вчителька української Інна Сопрончук із Херсона. «Вже шість років я викладаю українську мову іноземцям», — розповідає вона.


Місяць жила під окупацією, потім змогла виїхати. Чоловік пішов на війну захищати Україну, а Інна вирішила популяризувати українську у світі.

 

«Я зробила розсилку серед британських університетів, де запропонувала їм викладати свій курс. І Оксфорд відгукнувся, там сказали, що, будь ласка, приїжджайте, нам цікаво», — ділиться Інна.


Незабаром її чекає ціла група студентів, яка зібралась напрочуд швидко. І якщо раніше, за статистикою, українську вчили лише ті, хто має коріння, щоби возз’єднатися з родичами, то зараз це люди, які нічого спільного з Україною не мають — уся група є стовідсот­ковими британцями.


«Звичайно, треба почати з алфавіту. Переходимо до базових слів, фраз — привіт, доброго ранку, добрий день. Багато з цих фраз вони вже знають, як «доброго вечора, ми з України», — розповідає вчителька.

 

Найскладніше даються відмінки. «Вони такі — чому там була подруга, а тут подрузі?» — додає з посмішкою Інна.


У соцмережах вже стало трендом, коли люди з інших країн хизуються своїми успіхами у вивченні української — як Аделіна з Казахстану чи Марк з Америки, а ще Ориельєн із Франції, а також Рікочан з Японії та Джессіка з Канади.


Найшвидше, як засвідчує практика Інни, людина стала вільно говорити за три місяці інтенсивного вивчення.

 

Інна каже, що найлегше іноземцям запам’ятовуються картки, де зображено картинки, і потім це підкріплюється словами. Радить українцям із британських родин, беручи предмет, озвучувати, що це. Тоді буде стовідсоткове запам’ятовування.

 

«Моя улюблена фраза — смерть ворогам. Дуже люблю, як вона скочується з язика», — сміється один з учнів Інни.