«Я — Київ, я — серце Свободи»

16.11.2022
«Я — Київ, я — серце Свободи»

Дорогі друзі! Послухайте, прошу, оду любові до Батьківщини — поему Андрія Демиденка «Гімн Свободи».

 

Поема народжена пристрасним патріотом, геніальним українським народним поетом зовсім нещодавно і вже встигла підкорити планету. Ту планету, яка з Україною. Яка за її Перемогу. Яка оцінила її незламність, нескореність. У віках і сьогодні…


Разом з відеорядом, у якому, за підтвердженням автора, лише документальні ілюстрації історії України та її драматичного сьогодення, разом з вибірковим музичним супроводом, разом з неповторною, унікальною за тональністю авторською декламацією цей «Гімн Свободи» через образ Києва звучить, як оркестрова симфонія. Урочисто. Велично. Заклично. Чуттєво. Надихаюче. Мобілізуюче. Яку хочеться слухати щораз, щоб набратись і терпіння, і твердості, і любові до рідного батьківського краю, і віри в нашу Перемогу.


І головне — щось кожному по силі можливого і неможливого для неї робити. Зараз. Сьогодні. У дні війни і потім...


Ось як можна діяти на мистецькому фронті, ось що може справжнє мистецтво, з яким, шановні друзі та друзі друзів, пропоную ознайомитись.


Уривок:


Я — КИЇВ!
Почуй же,
Плането,
Розстріляні села
з містами.
Почуйте, як стогнуть
Земля і Зірки!
Вставай-но,
ставай-но, Плането,
Із нами —
Полюють на Людство
рашистські вовки.
Я — КИЇВ!
Я — серце Свободи.
Я з віри й любові.
Свобода —
моя група крові...


* * *


У кліпі текст — повністю. А передує йому звернення до друзів автора Андрія Демиденка, в якому він розповідає про прем’єру 14 жовтня — у день чорирьох українських свят — цього унікального історичного кліпу з історичною поемою «Гімн Свободи (Я — Київ! Я — серце свободи!)».

 

За кілька тижнів вона вразила людей вибуховим визнанням. Як зазначали в американських ЗМІ (перекладена англійською та італійською мовами), названа поема — це духовний Хаймарс, апогей духу свободи і людської нескореності, і не лише український, а й загальноцивілізаційний. Його мають почути серця континентів.

Лідія КОРСУНЬ

  • А чорне — то журба...

    Дмитро Павличко — співавтор Конституції України, один із перших дипломатичних представників нової Української держави. >>

  • Огоньок з флячками

    Можете кидати в мене капцями і банановими шкуринками, але я таки подивився останній «Галубой аганьок». >>

  • Казати чи перестати,

    Тепер, коли мене питають, що є найважливішим у вихованні дітей різних поколінь, я без жодного сумніву кажу, що найголовніше — багато говорити. >>

  • Війна «розговорила»

    Кілька вартих уваги результатів нового опитування, яке я на грант Канадського інституту українських студій замовив Київському міжнародному інститутові соціології. >>

  • Гімн Свободи

    Усього за кілька тижнів свого життя унікальна поема вразила людей вибуховим визнанням. >>