Переможемо в битві

01.09.2022
Переможемо  в битві

Війна росії проти України перекреслила багато важливих урочистостей та планів для людей будь-якого віку. Та попри це освітянське життя продовжується, і там, де безпечно, відбулися урочисті лінійки до 1 вересня. Під час шкільних урочистостей дітям наг

Коли сирени пронизують місто,
Я думаю: Боже, а як наші діти?
Їх очі, їх душі, їх Бог і матусі?
Як ранять стебельця їх тіл дикі звуки!



Коли сирени руйнують надії,
Я думаю: Боже, що думають учні?
Що в чистих серцях? В незамулених душах?
Чи вистачить сил їм? І віри, і душу?



Коли завивають сирени в повітрі,
Я думаю: Боже, війна ця навіщо?
Я згадую тисячі, тисячі вбитих
бійців і жінок, і дітей — їх надії.



Ці дикі сирени кричать, наче орки,
Як дика орда, як московські потвори.
До них нам не звикнути і не простити,
Та згинуть вони! Переможемо в битві!



Не буде московії дикої більше,
Їх ядерних бомб, і терору, і вбитих.
І учні мої розбудують країну,
де вищою цінністю буде Людина!

 

Василь КАЛЧУГІН, психолог Глобинського ліцею №1

  • Перейменування — то непросто

    Перейменування географічних назв, пов’язані, зокрема, з декомунізацією та дерусифікацією, відновлюють історичну справедливість щодо вживання традиційних назв, носіями яких є здебільшого місцеві мешканці. >>

  • Час назавжди приборкати валдайнутого мегаломаньяка

    Переконливим свідченням такої рецесії є нічим неспровокована геноцидна збройна агресія Росії проти України, що триває вісім років поспіль і принесла державі і нації колосальні людські жертви, руйнування та страждання. Чи можливо було уникнути подібного? >>

  • Базікати — не Батьківщину боронити

    У день нападу росії на Українську державу, незважаючи на ту розгубленість, яка в перші години заволоділа населенням не тільки в Житомирі, а й по всій Україні, ми, офіцери у відставці, полковники В. Повар, Б. Ревенко, підполковник О. Боржновський і я, зв’язавшись по телефону, вирішили діяти. >>