Шукайте Шахова! Куди під час війни подівся «фарбований» патріот

23.06.2022
Шукайте Шахова! Куди під час війни подівся «фарбований» патріот

За що бореться боєць «на словах» Шахов?

Як відомо, президент Володимир Зеленський не підтримав петицію про зняття заборони на виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 60 років, нагадавши, що оборона України — справа всього народу.

 

З цим важко не погодитись, але є питання, а куди ж подівся патріотичний на язик народний депутат Верховної Ради 8-го та 9-го скликання Сергій Шахов? Де він?

 

Його не чути й не видно.


Той самий Шахов


Той самий Шахов, котрий називав себе палким патріотом своєї рідної Луганщини. Настільки палким, що до початку повномасштабного вторгнення з усіх щілин гучно лаяв на всі можливі теми голову Луганської ОДА Сергія Гайдая. От тільки пазли його наїздів не склалися — Гайдай зараз у пеклі сходу України: інформує, координує, діє, виконує свої обов’язки, а от Шахова немає.


Того самого Сергія Шахова, директора  ТОВ «Шахов Сергій Володимирович», котрий позиціонував себе ще й великим меценатом і прихильником усього проукраїнського. Щоправда, якось поскаржившись, що «немає грошей», він благополучно, напевне, кредит узяв, поїхав із сім’єю в Куршавель, звідки так само благополучно одним із перших в Україні привіз COVID-19.


Отже, навесні 2020 року Шахов був першим українським депутатом, який офіційно підтвердив, що захворів на COVID-19. Лікували нардепа в київській Олександрівській міській клінічній лікарні — в одному з тих закладів, де, згідно з наказом Департаменту охорони здоров`я КМДА від 25 березня 2020 року, мали створити «особливі умови» для «особливих пацієнтів».


А за кілька тижнів до того, 21 лютого 2020 року, з трибуни Верховної Ради Сергій Шахов заявляв, що коронавірусу не інує, він тільки в головах чиновників класу «A». Дуже «розважливо й мудро».  


І хоча наразі солодкоголосого українського «суперпатріота» Сергія Шахова не чути й не видно в понівеченій орками Україні, свіжі дані про нього є.


8 червня 2022 року НАБУ завершило розслідування щодо народного депутата, члена групи «Довіра» Сергія Шахова про недекларування майна.

 

За даними НАБУ, Шахов не вніс до електронної декларації за 2020 рік відомості про майно і доходи, власником котрих є цивільна дружина, з якою веде спільний побут і виховує трьох спільних дітей, і таким чином приховав купу майна на загальну суму майже 88 млн грн.

 

Зокрема, два елітні будинки в котеджному містечку «Сонячна долина» загальною площею понад 2 тис. квадратів; 27 земельних ділянок загальною площею майже 115 гектарів — це як 13 Маріїнських парків; 13 квартир у Києві, 8 паркомісць, дачу, дві автівки, частки в низці компаній і доходи від продажу нерухомості.


Підозру депутату оголошено за ст. 366-2 Кримінального кодексу України — внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації. Цей злочин карається штрафом від 4 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    

Шахову оголосили підозру в листопаді 2021 року, але тоді йшлося про недекларування майна на меншу суму — 59,5 млн грн.


Політичний позашляховик


 У вересні 2020 року Шахов заявив про свої апетити на Київ, він хотів балотуватись на посаду мера столиці від очолюваної ним партії «Наш край». За підсумками голосування 25 жовтня 2020 року, за Шахова проголосувало  0,22% киян.


114-й округ (Луганська область) двічі проводив його під купол ВРУ — у 2016 році як мажоритарника, а в  2019 році його обрали до Верховної Ради 9-го скликання як самовисуванця й обидва рази — як члена партії «Наш край».

 

І це при тому, що він фігурував в антикорупційному розслідуванні щодо забудови заповідної зони в центрі Києва. У 2012-му, 2015 роках, імовірно, здійснював підкуп виборців, у 2016 році активісти підозрювали його в зборі персональних даних виборців і масовому висуванні технічних кандидатів.


Загалом журналісти звинувачували Шахова в численних порушеннях виборчого законодавства.

У 2013 році МВС України оголосило його в розшук у рамках одразу кількох кримінальних проваджень.
    

Словом, історію публічного політичного бекграунду пана Шахова без допомоги народного досвіду не змалюєш: «Мій кіт гадить у всіх кутках і я його за це б’ю, але складається враження, що він думає, що я луплю його за те, що він мало с...е».


«Смотрящий» від Пшонки?

Від «гречкосійства» немає ради. У 2012 році Шахов вів свою команду на виборах до Верхової Ради України. БФ Сергія Шахова не поскупився — роздавали мішки з цукром.
    

Водночас у битві за електорат почав кришити золотий батон на місцевих представників правлячої Партії регіонів, балотуючись разом зі своєю командою на виборах до Верховної Ради України в кількох одномандатних округах Луганської області.

 

Через жорстку критику представників Партії регіонів почалося протистояння з лідером Луганської ПР Олександром Єфремовим і місцевою владою.  Ставленики Яну­ковича в ході кампанії завели кримінальні справи на Сергія Шахова та його однодумців. У розшуку перебувала вся команда. В один день правоохоронці затримали 37 осіб.

 

Провели виїмку документів і вилучили комп’ютерну оргтехніку в офісі Шахова в Стаханові. Прихильники Шахова стверджували, що дані екзит-полів указували на його перевагу, але в результаті переможцем виборів було оголошено колишнього мера Лисичанська, члена Партії регіонів Сергія Дунаєва.
    

Однак не все так однозначно в ригівському клані, де нуртували чималі мордобійні протистояння. Адже свого часу Сергія Шахова називали «смотрящим від Пшонки» (генпрокурор Януковича), мовляв, він як «обнальщик» мафіозного клану допомогав зберегти награбоване подільникам Януковича.

 

Принаймні його часто бачили в колишніх приміщеннях офісу Артема Пшонки «Центр да Вінчі», що на Хрещатику. Залишаючись у тіні, певний період саме він був найвпливовівшою людиною в Луганській і Донецькій областях.

 

Тільки якщо до першого обрання до ВР його бачили поряд з Артемом Пшонкою чи за грою у більярд з Олександром Януковичем, то після обрання в Раду коло спілкування розширилось. Шахова злі язики позиціонували головним провідником лінії Порошенка в Луганській і Донецькій областях.
    

Розслідувачі інформресурсу «ОРД» стверджують, що з молодих років тісно пов’язаний із криміналом, доволі непомітний бізнесмен крутив величезними сумами грошей, котрі переводив у готівку від «сірих» комерційних схем.

 

Він з легкістю пожертвував 1 млн гривень на проведення ралі «Україна Трофі», де брав участь його колишній друг Янукович-молодший. Кажуть, він фінансував підкуп виборців на виборах не для себе, а для іншого депутата Верховної Ради, в якому був зацікавлений.

 

Він підібрав дрібних «шавок» Януковича, котрих кинули вожді, й порозсовував по кабінетах після виборів місцевої виконавчої влади на сході України. Готувались до вторгнення?
    

Не здивуємось, якщо Шахов продовжив традицію Артема Пшонки й за його прикладом створив власний елітний клуб із картками, внесками та впливовими персонами.
    

У 2013 році, ображений владою ПР, Сергій Шахов активно підтримував Євромайдан. Кажуть, що він направляв особисті кошти на те, щоб підтримати мітингувальників у центрі столиці. Які тільки трансформації не проходить людина, яка побувала в розшуку. Чи то маска така?
    

У жовтні 2015 року на місцевих виборах пройшов до Сіверськодонецької міської ради від партії «Наш край», однак у листопаді Сіверськодонецька міська виборча комісія Луганської області прийняла рішення про позбавлення депутатського мандата Сергія Шахова.
    

За це отримав два бонуси — у 2016-му та 2019 роках став парламентарем ВРУ.


Бійка в телеефірі

Суть «нормального пацана» з Донбасу публічно прорізалась у Шахова в ефірі українського телеканалу «Прямий» у політичному ток-шоу з Миколою Вереснем, де брали участь народні депутати від Радикальної партії Ігор Мосійчук і його колега з «Нашого краю» Сергій Шахов.

 

Спочатку парламентарі обмінялись словесним пінг-понгом. До рукоприкладства справа не доходила доти, доки Шахов не заявив про участь радикала Мосійчука в гей-параді.

 

«По гей-парадах не ходіть, будь ласка, будьте мужчиною», — закликав опонента луганський політик.
    

Мосійчук піднявся з місця й почав вимагати вибачень. Ніхто перед ним не вибачився. Пристрасті в студії закипали, а суперечка переросла в приниження. Першим удару завдав Шахов. Мосійчук пустив у хід свою знамениту ковіньку, з которою не розлучається з часів замаху на його життя, і... понеслось.

 

Колишнього голову Державної фіскальної служби України Романа Насірова народний депутат Сергій Шахов під час суперечки в ефірі телеканалу ZIK облив водою. З міністром енергетики Ігорем Насаликом Шахов побився під час мітингу шахтарів.


Громадські портьєри
    

Сергій Шахов — засновник громадської організації «Народна довіра» та Стахановської міської громадської організації «Добродій». Остання, як записано в статутних документах, надає благодійну допомогу інтернатам, середнім загальноосвітнім школам і гімназіям, дошкільним навчальним закладам, лікарням, спортивним товариствам. Сам засновник демонстрував активну миротворчу позицію.  Ініціював проведення «круглих столів» на тему: «Як об’єднати країну».
    

Його оточення стверджувало, що з початку війни на Донбасі 2014 року він допомагав українським військовим і прикордонникам амуніцією: бронежилетами, касками, приладами нічного бачення, автомобілями. І як би зараз це все знадобилося не лише на його рідній Луганщині.
    

Однак, за підсумками всього вище викладеного, не вистачає лише предметного й глибокого зануреного в таїну допублічного життя і накопичення первинного капіталу, всього, що нажито непосильною працею й кострубато сховано від декларування. Але наразі ми не про це. І взагалі було б не до цього, якби пан Шахов не спалився з наїздами на голову Луганської ОДА Сергія Гайдая та не відзначився незабутніми пустими обіцянками, а не реальною підтримкою проукраїнських загальнодержавних проєктів.

 

І саме зараз продав би кілька квартир, земельних ділянок і допоміг би нашим мужнім ЗСУ долати ворога, якби справді був справжнім, а не «фарбованим» патріотом.