У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Депутати стали на захист Тузли
15.10.2003
Той самий острів Коса Тузла площею 3000 кв. км. (УНІАН.)
Попри те, що «звіти» виконавчої влади перед законодавчою завжди проходять у вельми напруженій обстановці, учорашній день уряду у Верховній Раді відзначився особливо грозовою погодою в залі. Кульмінаційним моментом вівторкового засідання ВР стали не заплановані питання спорту чи екології, а інша проблема: на початку сесійного дня депутати 334 голосами «за» підтримали пропозицію внести зміни до календарного плану й додатково розглянути ситуацію, яка складається з будівництвом російською стороною гідротехнічної споруди в Керченській протоці. «Проти» не проголосував ніхто, хоч лідер комуністів Петро Симоненко та голова Соцпартії Олександр Мороз спробували було відмовити своїх колег від розгляду цього питання й лише заслухати інформацію «профільних» посадовців виконавчої влади з цього приводу, аргументуючи свою позицію тим, що питання державного кордону належить до компетенції Президента України. Скажімо, головний соціаліст України вважає, що заява Верховної Ради «складена не зовсім професійно», оскільки «містить лише натяки», а для того, щоб «вирішити це питання конкретно», треба прямо звертатися до Державної думи або до президента Росії Володимира Путіна. А той факт, що такі проблеми з дотриманням українського державного кордону взагалі виникають, Олександр Олександрович вважає свідченням неналежного виконання своїх обов'язків як Президентом, так і Кабміном.
Заяву парламентарії таки ухвалили, але про це трохи згодом. Схоже, народні обранці й справді переймаються цілісністю України значно більше, ніж ті, кому за Конституцією належить цю цілісність гарантувати й захищати. Скажімо, речник Міністерства закордонних справ Маркіян Лубківський учора на брифінгу заявив журналістам: МЗС розраховує, що Росія при будівництві дамби в Керченській протоці «дотримається даних обіцянок», які Україна отримала й від посла РФ, і від МЗС сусідньої держави, і «лінія держкордону порушена не буде». Натомість позиція Ради з питань національної безпеки й оборони дещо «радикальніша»: як заявив заступник секретаря РНБО Петро Шатковський, у його відомстві вважають, що, намиваючи косу до Тузли, Росія «створює небезпечний прецедент, коли такі важливі питання, як делімітація морських кордонів, можуть вирішуватися в односторонньому порядку». У РНБО також помітили, що «дії з будівництва дамби в Керченській протоці містять у собі загрозу територіальній цілісності і суверенітету України», а це на тлі миролюбної позиції МЗС уже «прогрес».
Верховна Рада, обговоривши всі болючі моменти сусідського нахабства, ухвалила
своєрідний ультиматум «братній» Росії. 250 парламентаріїв підтримали текст звернення до Ради Федерації та Державної думи, Федеральних зборів РФ з приводу подій у Керченській протоці, у якому, зокрема, наголошується: «Верховна Рада України з глибокою стурбованістю сприйняла повідомлення про те, що російською стороною в односторонньому порядку проводяться широкомасштабні роботи з будівництва в Керченській протоці дамби з метою приєднання частини української території (о. Коса Тузла) до російського берега Таманського півострова». Оскільки такі дії РФ «потенційно загрожують недоторканності державного кордону України», «суперечать нормам міжнародного права, а також основним положенням Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією та Договору про українсько-російський державний кордон, процес ратифікації якого уже розпочався», наголошують наші депутати, то у разі, якщо Росія перенесе будівництво дамби на українську територію, «Верховна Рада буде змушена звернутися до відповідних міжнародних організацій, а також до парламентів ядерних держав, які у зв’язку з приєднанням України у 1994 році до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї надали Україні відповідні гарантії безпеки». «У наших спільних інтересах — розв’язувати проблеми українсько-російських відносин у дусі співробітництва, довіри і взаємної поваги, збереження традиційно дружніх зв’язків між нашими народами», — наголошують українські депутати у своєму листі в Москву.
Знайти когось, хто прагне віддати шмат нашої території Російській Федерації, учора у ВР було майже неможливо – навіть вічні прихильники різних союзів та об'єднань — комуністи — здебільшого обурювалися «недружніми» діями свого «великого друга». Хоча ні, знайшовся-таки один апологет відновлення Тузлинської коси: «червоний» нардеп із Криму Леонід Грач. У своїй заяві з цього приводу лідер кримських комуністів вважає, що спорудження дамби в Керченській протоці може покращити (!) україно-російські стосунки. Бо дамбу цю, мовляв, «можна використовувати в інтересах зміцнення відносин дружби і тісного економічного співробітництва». Хоча злі язики твердять, що насправді це будівництво вигідне лише самому Грачеві та його родичам, у яких на пряме сполучення з Таманським півостровом великі бізнесові плани...
 |
Олег Зарубинський, фракція НДП:
— Росія ніколи не перестає жорстко відстоювати свої інтереси у конкурентній боротьбі. А оскільки між Україною й Росією була, є і буде конкурентна боротьба не тільки за політичний вплив, а й за економічні важелі, то в Росії серед високопосадових, та й не дуже, осіб з'являються «гарячі голови», які впливають на державну політику в тому сенсі, що треба, мовляв, «поставити Україну на місце». Тому в стосунках з Росією, і особливо в питанні будівництва дамби в Керченській протоці, позиція нашої держави має бути максимально жорсткою, хоча, безумовно, без бойових дій. Україна має вимагати не просто якихось переговорів, а НЕГАЙНОГО припинення будівництва цієї коси. Адже росіяни можуть і не довести її до нашого кордону, а зупинитися десь упритул до нього. І тоді внаслідок природних процесів замулювання, які в Азовському морі дуже інтенсивні, особливо в цьому місці, через якийсь невеликий відрізок часу те, що не добудувала Росія, добудує природа. У цьому випадку юридична ситуація для України буде набагато складнішою. Треба звертатися до Ради Безпеки ООН та ОБСЄ, щоб захистити свою територію.
Тарас Чорновіл, «Наша Україна»:
— Є кроки, які називаються «недобросусідськими відносинами». Це в дипломатичній мові — найстрашніша лайка. І на такі дії реакція має бути адекватною в дипломатичному плані. Коли Росія напряму заявила, що поставить прикордонний пост на території України, наша держава мала негайно надіслати РФ жорстку дипломатичну ноту й звернутися до Ради безпеки ООН щодо агресії проти нашої держави й загрози порушення територіальної цілісності України. Оскільки цього не відбулося, є небезпека, що незабаром «добросусідські» відносини перейдуть в іншу стадію. Коли дамба бодай на метр перетне лінію українського кордону, доведеться захищати його військовими методами. Обов'язково мають бути «упереджуючі» кулеметні черги, а в разі ігнорування — й постріли на ураження. Останнє — це, звісно, крайнощі, але рішення заборонити прикордонникам стріляти, на мою думку, було великою помилкою.
Георгій Крючков, фракція Компартії:
— У цій ситуації мають сказати своє слово найвищі керівники обох держав, і не треба підігрівати конфлікт заявами Верховної Ради. Якщо буде потреба — то доведеться й до міжнародних організацій звертатися, але поки що це, на мою думку, передчасно.
Нестор Шуфрич, фракція СДПУ(о):
— Дуже прикро, що так відбулося, але ми не можемо не визнати, що поки не буде порушена так звана 150-метрова зона біля українського кордону, то тлумачити це питання інакше ніж внутрішню справу Росії не можна.
