Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Роксолана Жаркова зі Львова посіла перше місце за оповідання «Не твої яблука». (Фото автора.)
У Новоградi-Волинському, на малій батьківщині великої Лесі Українки, в Музеї родини Косачів у рамках міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела» відбулося свято родинних традицій і підбиття підсумків першого літературного конкурсу. Прибули гості з усіх куточків України і місцеві.
«Ми запросили родини, щоб разом поговорити про сiмейні традиції, щоб продовжити їх існування, — розповіла Людмила Гамма, директорка Музею родини Косачів. — Саме тут починалися родинні традиції Косачів. Уже пізніше вони перейшли в Колодяжне, Зелений Гай, Київ. Та де б вони не жили, мати Лесі, Олена Пчілка, свято берегла ці традиції. І розпочали ми з однієї з них — шевченківських читань. Чому саме шевченківських? Все дуже просто.
Олена Пчілка своє шанування до Тараса Шевченка, яке існувало в родині, перенесла на своїх дітей. Наприклад, живучи в Звягелі (Новоград-Волинський), вона одягала дітей в український стрій і возила їх до Києва. Кожна дитина на виступ готувала вірш Тараса Шевченка».
І на імпровізовану сцену в затишному садочку музею виходили діти, родини й читали Кобзаря. Одні плели віночки, хтось малював.
Завдяки завзяттю невгамовної директорки музею Людмили Гамми вдалося відтворити атмосферу посиденьок у сім’ї Лесі Українки. Місцеві жителі, гості з Києва, Луганщини, Луцька, Житомира, Одеси, Вінниці взяли участь у «хатньому» літературному конкурсі зі спогадами Ольги Косач та Ізидори Косач-Борисової.
То були своєрідні літературні змагання, які вигадала мати Лесі Українки — Олена Пчілка. Гості на розданих аркушах писали по одному реченню, наприклад про своє дитинство чи про мамині руки, а в кінці з’являлося цілісне оповідання.
Саме в такий спосіб Олена Пчілка тренувала у своїх дітях літературний хист.
Цьогоріч у Новограді відбувся перший Всеукраїнський літературний конкурс на тему: «Кепський жарт». Переможців привітали й нагородили.
«Ми спочатку оголошували конкурс у рамках міста, утім розголос вийшов навіть за межі України, — розповіла Людмила Гамма. — Взагалі конкурс набуває міжнародного статусу, адже надійшли творчі роботи з Польщі та Італії. Загалом на конкурс надійшло більше сотні робіт. Це — короткі оповідання, поезія, гуморески, байки. Географічно — Київ, Харків, Донеччина, Запоріжжя, Херсонщина, Львів, Рівне, Луцьк, Полтава».
За основу взяли одну з родинних традицій Косачів — «хатній конкурс». Подібні літературні змагання проходили під час засідань літературного гуртка «Плеяди». Олена Пчілка згадувала: «Бралося яке-небудь окреме слово чи загального змісту, чи який термін... На це слово треба було написати коротеньке, але змістовне оповідання протягом часу, що призначено на це зібрання».
Організатори конкурсу запропонували учасникам підготувати творчу роботу на тему «Кепський жарт». Переможців визначало журі конкурсу. Дипломи й грошові сертифікати отримали ті, кому дісталися перші, другі і треті місця. Конкурс проводили у двох вікових категоріях: молодша, до 18 років, і старші учасники. Член журі конкурсу, авторка цих рядків, запровадила власний приз для молодшої вікової категорії. Цьогоріч переможницею стала Тетяна Веселовська, випускниця з Новограда-Волинського.
«Історія родинних літературних традицій Косачів варта того, аби її пошановувати і продовжувати, — нагороджуючи переможців, сказала Ольга Ляснюк, письменниця, член журі конкурсу. — Безперечно, започатковані ці традиції у Звягелі мали продовження в Колодяжному; недарма в одному з тамтешніх будиночків є змайстрована мінісцена — в тому числі й для читань. Олена Пчілка прищеплювала своїм дітям любов до слова вишуканими хатніми розвагами, до яких входили й літературні конкурси, покликані розвивати ерудицію, фантазію, збагачувати словниковий запас і ненав’язливо вчити правильно та грамотно будувати речення».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>