У Вінниці є пам’ятка архітектури — так званий будинок капітана Четкова.
Особа власника будинку на загал невиразна й нецікава, а ось архітектор цієї красивої будови, виконаної у популярному на той час (1910 р.) стилі модерн заслуговує на увагу.
Ім’я автора проєкту — Листовничий Василь Іванович, і багато булгакофілів можуть впізнати його в образі Лісовича, сусіда Турбіних із «Білої гвардії», якого карикатурно змалював Булгаков. Листовничий насправді був власником будинку на Андріївському узвозі, 13, у Києві, де свого часу орендувала квартиру родина Булгакових.
Подейкують, що велика й гамірна сімейка письменника постійно заливала Листовничих, які мешкали поверхом нижче і, звісно ж, мали претензії до неспокійних сусідів. Проте, гадається, причина була в іншому.
Василь Іванович Листовничий походив із древнього козацького роду, обіймав високі посади в Києві і був почесним його громадянином.
Після Жовтневої революції, коли в Києві проголосили УНР, Листовничий був будівничим Комісаріату у справах Київської шкільної округи, керував ремонтом Педагогічного музею (Центральної Ради) та театром Соловцова.
Можливо, саме співпраця з керівними органами УНР так дратувала Булгакова, який висміяв господаря дому, де пройшли його найщасливіші роки? Адже всі, хто читав «Білу гвардію», чудово знають ставлення письменника до всього українського.
Драматично склалася доля архітектора з приходом радянської влади у Київ. У 1919-му його заарештувала ЧК, його утримували в Лук’янівській тюрмі, піддавали тортурам, тричі виводили на імітований розстріл, а коли перевозили в табір за межами міста, при спробі втечі вбили.
Про інтелігентність і благородство родини Листовничих (попри паплюження сталінським адептом) свідчить і те, що донька Василя Івановича — Інна Василівна Кончаковська-Листовнича (померла в 1985 р.) — була праведником Бабиного Яру.
Ірина ОРНАРОВИЧ
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
