Благословляла Леся

17.03.2021

Ім’я Лесі Українки належить до найвеличніших імен нашого народу. Це ім’я жінки, кожне слово якої, промінь думки якої живе в душі кожного українця.

 

Нині творчість Лесі Українки стимулює виховання громади до боротьби за Батьківщину, щоб не згинути «чужою, чужиницею в неславі...»

 

Її творчість окрилює, надихає жити, працювати, боротися за наше гідне життя.


25 лютого 2021 року ми, українці та світова спільнота, відзначили 150 років від дня наро­дження великої доньки України, поетеси світового засягу Лариси Петрівни Косач.

 

Відзначення цієї важливої події, як і кожного року, відбулося і тут, на схилі Волинсько-Подільської височини, в селі Чеснівка Хмільницького району, де стоїть єдиний пам’ятник Лесі Українці на Вінниччині.

 

Цей пам’ятник споруджено в 1994 р. з ініціативи на той час голови колгоспу Євгена Івановича Козюка, поета, журналіста, краєзнавця, патріота, громадського діяча, автора книг, зокрема й «Чеснівка: історія та сьогодення».


Чеснівка — це древнє козацьке село, якому в 2013 р. виповнилося 250 років. У селі панував лад, порядність, не було поміщицьких та панських земельних наділів, а був старостинський час, якого дотримувалися всі жителі села.

 

Після 12-ї ночі заборонено було блукати сонними вулицями села. За порушення і невиконання правил поведінки покарання проводив на вічі громадський суд села.

 

На той час у селі мешкало 1 тис. 332 людини. Серед загального населення українців жили сім’ї поляків та євреїв. Конфліктів щодо національного походження не траплялось. З усіх важливих для громади села питань збирали віче.


Із приходом совєтів було винищено в 1932-33 рр. 525 селян великим Голодомором, репресії 1937-38 рр. знищили понад сотню односельців. Друга світова забрала ще 100 селян Чеснівки. У пошуках кращого життя виїхали з села понад 20 сімей.

 

Усі ці важливі дані записав літописець нашого села Іван Филимонович Ткачук, який прожив 92 роки. Чеснівку як мале і неперспективне село приєднували спочатку до села Сміла, згодом — до Уланова, а потім аж на 30 років — до Липятинського колгоспу «Шляхом Леніна». Тільки восени 1989 р.


Чеснівка заявила про свою незалежність. Саме тоді молодь села, дорослі колгоспники вирішили назвати колгосп іменем знаменитої Лесі Українки, бо вони боролись, так як вчила поетеса. Районні можновладці пророкували повну загибель самостійної Чеснівки. Та не сталося так, як бажали можновладці. Правда, вони всіляко ставили підніжки, розділили колгосп на свій смак, так щоб іншим «не повадно» було рвати кайданки.


У 1991 р. колгоспники обрали головою правління Євгена Івановича Козюка. Робота закипіла в колгоспі по-справжньому: зросли врожаї, поліпшились результати в тваринництві, придбали техніку, замінили лінію електропередач, поповнили поголів’я телиць, корів. Усі вулиці села заасфальтували. У 1994 р. відкрили пам’ятник нашій Лесі.

 

Хоч яка б у селі ставалася подія — вона відбувалася біля Лесі Українки: молодята давали обітницю на вірність у подружньому житті, хрещення немовлят відбувалося тут-таки. Коли наші семеро молодих односельчан ішли захищати Україну від російського агресора, їх також благословляла Леся Українка — повернулися всі цілими і неушкодженими.


Із великою любов’ю і шаною оцінив пам’ятник Лесі Українці в нашому селі господарник-орендар Василь Іванович Гоцуляк.

 

Він виділив кошти на прибирання території, фарбування огорожі, а його син Олександр профінансував вихід буклета про Велику Поетесу та її пам’ятник у нашому селі.

 

Ми вдячні такому зрілому та мудрому господарнику, який за власний кошт обгородив сільське кладовище, допоміг провести в Чеснівці водогін. А ще — виділив кошти на врочисте й достойне вшанування 150-річчя Лесі Українки.

 

Тамара ГОРБАТЮК,
завідувачка сільським клубом і бібліотекою
с. Чеснівка, Хмільницький район, Вінницька область

  • Небезпечний прецедент справи Лучанова

    Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Вибачаємо і просимо вибачення: в Україні та Польщі різна історія і різні герої

    Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! ​Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>