Простори Лесі: прочитання творів Лариси Косач очима Анатоля Петрицького та Данила Лідера

Виставку сценографії «Простори Лесі» є змога подивитися у Києві, в Музеї Марії Заньковецької.

Приурочили експозицію до 150-річчя від дня народження Лариси Косач-Квітки — однієї з найвидатніших жінок України, яка творчим псевдонімом чітко окреслила свою приналежність і погляди.

Леся була вірною посестрою актриси Марії Заньковецької. І хоч не довелося Заньковецькій зіграти у виставах за Лесиними творами (а «Блакитна троянда» писалася саме для Марії Заньковецької), вони спілкувалися і шанували одна одну, зазначають у музеї славетної акторки, яка відкинула пропозицію перейти в трупу російського театру.

Сценічне життя Лесиних творів уже налічує більше ста років. Для будь-якого театру та творчого колективу твори Лесі Українки: «Лісова пісня» (1911) та «Камінний господар» (1912) в першу чергу, «Блакитна троянда» (1896), «Одержима» (1901), «У катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «Бояриня» (1910), «Оргія» (1913) завжди стають етапними.

Режисерсько-сценографічні концепти з минулого по сьогодення збереглися завдяки творчості сценографів у ескізах, малюнках та макетах Анатоля Петрицького, Матвія Драка, Федора Нірода, Мирона Кипріяна, Данила Лідера, Олени Богатирьової, Марії Левитьської.

«Ми вирішили зазирнути в сценічні простори Лесі і показати її творчість через призму театральних вистав, адже твори Лесі трансформувалися у сценічні варіанти різних стилів, форм та жанрів», — каже кураторка виставки театрознавиця Лілія Бевзюк-Волошина, яка нещодавно очолила Музей Марії Заньковецької.

До освітньої програми виставки долучається фундація Lider Triennial of Scenography. У «Простори Лесі» можна зазирнути до 30 травня.