Розслідувач фанатизму: рецензія на книжку Люка Гардінґа «Вторгнення»
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
На відкритті виставки. (Фото музею.)
Виставку сценографії «Простори Лесі» є змога подивитися у Києві, в Музеї Марії Заньковецької.
Приурочили експозицію до 150-річчя від дня народження Лариси Косач-Квітки — однієї з найвидатніших жінок України, яка творчим псевдонімом чітко окреслила свою приналежність і погляди.
Леся була вірною посестрою актриси Марії Заньковецької. І хоч не довелося Заньковецькій зіграти у виставах за Лесиними творами (а «Блакитна троянда» писалася саме для Марії Заньковецької), вони спілкувалися і шанували одна одну, зазначають у музеї славетної акторки, яка відкинула пропозицію перейти в трупу російського театру.
Сценічне життя Лесиних творів уже налічує більше ста років. Для будь-якого театру та творчого колективу твори Лесі Українки: «Лісова пісня» (1911) та «Камінний господар» (1912) в першу чергу, «Блакитна троянда» (1896), «Одержима» (1901), «У катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «Бояриня» (1910), «Оргія» (1913) завжди стають етапними.
Режисерсько-сценографічні концепти з минулого по сьогодення збереглися завдяки творчості сценографів у ескізах, малюнках та макетах Анатоля Петрицького, Матвія Драка, Федора Нірода, Мирона Кипріяна, Данила Лідера, Олени Богатирьової, Марії Левитьської.
«Ми вирішили зазирнути в сценічні простори Лесі і показати її творчість через призму театральних вистав, адже твори Лесі трансформувалися у сценічні варіанти різних стилів, форм та жанрів», — каже кураторка виставки театрознавиця Лілія Бевзюк-Волошина, яка нещодавно очолила Музей Марії Заньковецької.
До освітньої програми виставки долучається фундація Lider Triennial of Scenography. У «Простори Лесі» можна зазирнути до 30 травня.
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>