Чому мовчиш ти, молодь України?

24.02.2021

Дорогі мої «молодоукраїнці», намагаюся не втрачати зв’язку з вами. Читаю вас в інтернеті, бо пошта в нас майже не працює. Я вже колись писав вам про це у відкритому листі до начальника Укрпошти. А Васько (тобто Укрпошта) слухає та їсть...


Працюю, не забуваючи, що війна з дикою Московією триває. Тривожно мені за Україну, за майбутні покоління. Живу в сьогоденні й мимоволі на пам’ять приходять слова геніального Володимира Сосюри, витонченого лірика, відданого сина України:


    Навколо радости так мало!
    Який у чорта днів бадьор,
    коли ми крила поламали
    у леті марному до зор.
    І гнів, і муку неозору
    співаю я в ці дні журби,
    коли лакеї йдуть угору
    й мовчать раби!



Та, крім прекрасної поезії Сосюри, хочу запропонувати вашій увазі і свого вірша.



    Живу в часи Неронів і Сократів,
    Живу в часи руйнацій і падінь.
    О, як же боляче за тебе, Україно!
    І чому згасли Канева вогні?
    Живу в часи зневіри і відрази,
    Руйнації моралі і краси.
    Живу в часи, коли нема довіри
    До влади, до закону, до мети.
    Живу в часи брехні та зубожіння
    Мого народу, що піднявсь з колін,
    Коли чужі, ворожі, чорні сили
    Грабують наші землі і ліси.
    Шматують мені тіло й мою душу,
    До рабства знов кидаючи мене.
    Чому ж мовчиш ти, молодь України?
    Невже тобі все байдуже? Невже?
    Плюндрують край, який — окраса світу,
    Що процвітав в часи, коли навкруг
    Ще не було Московії і Ханства,
    Схилялися Європа, Південь, світ.
    Живу в часи, коли в неволі воля,
    Закон, і справедливість, і життя.
    Це де, скажіть, в країні сотні партій,
    А єдності і радості нема?
    Живу в часи, коли олігархічні «блоки»
    «ОПЗЖ», СДП(о), «Не так!»,
    Немов шакали, рідну Україну
    На шмаття рвуть! Народ для них — сміття!
    Живу в країні, де забуті сором,
    Сумління, благородність, честь, ім’я.
    Що ж ми, скажіть, залишимо нащадкам?
    Хіба можливість — відлетіть на Марс?
    Вже тридцять років поступу до щастя.
    Йдемо крізь весни, працю і війну.
    Нікому і ніколи не зламати
    Мого народу гідність вікову!

 

Василь КАЛЧУГІН
Глобине, Полтавська область