Із церкви у Чернігові московські попи винесли мощі трьох святих
У Чернігові із Троїцького собору зникли мощі трьох святих. Троїцький собор роками використовували представники духовенства УПЦ (МП). >>
Максим Березовський, як його бачать нині. (Фото з «Вікіпедії».)
За кілька годин до Нового року в Києві вперше прозвучать дві симфонії Максима Березовського, які вважалися втраченими понад дві сотні років.
Ноти творів композитора, якого називають «українським Моцартом», один iз найяскравіших представників молодого покоління диригентів України, головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія) Кирило Карабиць здобув у Національному архіві Парижа.
Світова прем’єра віднайдених симфоній під орудою Кирила Карабиця чаруватиме слухачів й онлайн зі щойно відреставрованої Андріївської церкви у концерті «Березовський 275» у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Творчість уродженця Глухова Максима Березовського — який прожив лише 31 рік, за деякими даними, попрощавшись із нужденним життям за власним бажанням, — є визначною для становлення української музичної культури. У 14, маючи унікальні вокальні дані, він уже був у Петербурзі солістом у Придворній співацькій капелі — Російська імперія тоді активно збирала у поневоленій Україні найкращі таланти.
Навчався у Болонській філармонічній академії, яку закінчив iз відзнакою. Став творцем опери «Демофонт», яку вважають першою українською (звісно, і російською).
До речі, у Ліворно 1773 року її поставили в карнавальні свята. Коли наступного року 28-річним повернувся в Петербург, був зарахований (без посади) церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели, що не забезпечило навіть мінімальних статків. Це вже був час суцільного «зачищення» всього українського в усіх сферах Катериною ІІ.
Музичну спадщину Максима Березовського відшуковують по дещиці. У 2016 році під орудою Кирила Карабиця у Національній філармонії вперше зазвучала Перша симфонія До мажор Березовського, ноти якої віднайшли на початку 2000-х і донині зберігаються в архівах Ватикану. Цей твір вважається першою українською симфонією.
Відомо, що неповна копія однієї із симфоній перебуває також у приватному архіві Розумовських, який потрапив у Київ у 1918—1920-х і зберігається в Національній бібліотеці Вернадського у Києві.
Через помилку в прізвищі композитора, яку допустив свого часу видавець, надрукувавши Beresciollo замість Beresowskoy, відбулась плутанина, яка поставила під сумнів ідентичність авторства. Нагадаємо, Олексій Розумовський (Розум) завдяки чудовому голосу 1731 року потрапив до придворної капели в Петербурзі.
Дослідники припускають, що він, як і його брат Кирило Розумовський — останній гетьман України (1750—1764), покровительствували Максиму Березовському, документальних свідчень про якого дуже мало.
«Дуже хотілось закінчити цей рік на позитиві, й виникла ідея повернути Україні ще дві невідомі симфонії. Попри карантин, мені вдалось потрапити в Національний архів у Парижі та віднайти ці ноти», — коментує Кирило Карабиць.
Концерт-дарунок «Березовський 275» в Андріївській церкві 31 грудня записуватиме UA Культура-Суспільне. Початок о 18.00. Музика — це й історія.
У Чернігові із Троїцького собору зникли мощі трьох святих. Троїцький собор роками використовували представники духовенства УПЦ (МП). >>
Директор Національного військово-історичного музею України (засновником якого є Міністерство оборони) Андрій Ільєнко зазначив, що знищена техніка окупантів стала ще одним символом російсько-української війни та наявним доказом слабкості «другої армії світу» >>
Стан понад 700 музейних об'єктів, які перебували в користуванні УПЦ МП має перевірити міжвідомча комісія, що працює на території Києво-Печерської лаври. >>
Мармурові фрагменти, вік яких сягає 2500 років, передав зі своїх колекцій Ватикан як «жест дружби». Ці мармури протягом століть зберігалися у папській колекції Ватикану. >>
Київрада перейменувала ще 16 вулиць, провулків, проспектів, бульвар та площу, назви яких пов’язані з Росією та радянським минулим. >>
Кам’янець-Подільський через 104 роки згадує, як 24 березня 1919-го із Залізничного вокзалу міста поїхала у світове турне капела Олександра Кошиця, щоб відстоювати українськими піснями існування УНР. >>