Справа Шеремета: річниця призначення винних

15.12.2020
Справа Шеремета: річниця призначення винних

Рік активісти домагаються справедливого правосуддя щодо призначених обвинувачених.

Днями виповнився рік, як «справа Шеремета» набрала нового резонансного оберту: тоді правоохоронні органи затримали, за їхньою версією, причетних до вбивства журналіста 2016 року. В кайданках опинилися: музикант,  поет, учасник російсько-української війни Андрій Антоненко («Ріфмастер»), який увесь цей час перебуває за ґратами; військовий медик Яна Дугарь, яка донині під постійним домашнім арештом; і кардіохірург Юлія Кузьменко, яку спочатку вісім місяців тримали в ізоляторі, а з кінця серпня завдяки масштабній увазі до процесу активістів вона перебуває вдома з одягнутим на ногу контролюючим пересування браслетом.

 

Проведене 7 грудня чергове судове засідання щодо зміни всім обвинуваченим запобіжного заходу фактично нічим не відрізнялося від багатьох попередніх, адже знову закінчилося нічим.

 

Свого часу ці імена озвучили на брифінгу, на якому були присутні керівники Нац­поліції, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка та президент Володимир Зеленський: за версією слідства, організував групу Антоненко, підривала авто — Кузьменко, а Дугарь було відведено роль «розвідника» майбутнього місця злочину. Загинув Павло Шеремет зранку 20 липня 2016 року в центрі Києва в результаті підриву автомобіля, яким він керував.

 

Безсумнівно, що крапку в справі має поставити суд, але безглуздість ситуації, невинуватість цих трьох людей очевидна всім, хто знає Яну, Юлю та Андрія. А коли було показано відео, оприлюднене через день після вибуху, на якому видно чоловіка та жінку, що закладали вибухівку під днище автомобіля журналіста й яке правоохоронці вважали залізним доказом винуватості затриманих, то, не маючи відповідного фаху експерта, можна побачити невідповідність зросту, статур, ходи людей на екрані й тих, кого на всю країну назвали вбивцями Шеремета.

 

Після цього три роки у справі не було зрушень, і лише рік тому несподівано настало «прозріння» в МВС й «призначено» винуватих. Адвокати затриманих неодноразово за останні місяці надавали докази невинуватості їхніх клієнтів, ущент розбивали всі аргументи сторони обвинувачення. Але таке відчуття, що судді їх не чують, не сприймають їхню роботу. І пересічного українця не може це не лякати й не обурювати, адже виходить, що будь-хто з нас може опинитися в подібній ситуації.

 

Саме в річницю початого владою цього ганебного бездоказового фарсу, 12 грудня, відбулася акція, в якій узяли участь учасники бойових дій на сході України, волонтери, нардепи й небайдужі патріоти — жалобна процесія похорону Справедливості пройшла в Києві від перехрестя вулиць Банкової та Інститутської до офісу президента України, де й відбувся імпровізований мітинг.