Учора відбулася інавгурація мого наступника на посаді глухівського міського голови — отже, відтепер я вільний!
Глухів, як і вся Україна, поступово забуває європейські ідеали Майдану і ще завзятіше, ніж раніше, падає до обійм своїх старих корупційних демонів, яких вона не знає, як позбутися.
Після п’яти років занурення до затону Сумської області, де нічого не змінилося і, на жаль, найближчим часом нічого не зміниться, я знову радий повернутися до нормального життя із принципами, ідеалами та амбіціями.
Я пам’ятаю свою привілейовану освіту у Франції та своє прибуття до французької офіцерської школи 2 грудня 1977 р. — того дня французька армія з величчю відсвяткувала річницю битви під Аустерліцем (2 грудня 1805 р.), і я присягнув не тільки Французькій Республіці, я присягнув усе своє життя бути вірним ідеалам гідності, свободи та європейським цінностям.
Як важко було зберегти свою клятву, перебуваючи серед абсолютно корумпованої української поліції, прокуратури, місцевої Сумської адміністрації та всієї вертикалі державної влади України! Майдан відкрив нам надію — свіжий вітер змін на мить увірвався в Україну, але сьогодні це вікно в Європу та світ, на жаль, зачинено.
Моїй українській дружині та сину знадобиться ще багато сміливості та наполегливості, щоб через декілька років, разом iз небайдужими однодумцями, спробувати знов відкрити це вікно у світ, захлопнуте завдяки homo sovieticus, що все ще залишаються при владі у нашій бідній Україні... Звісно, скільки я зможу, я буду допомагати!
Але сьогодні, у перший день перепочинку після хресного шляху довжиною у п’ять важких років жертвоприношень, я дихаю! Дихаю і дивлюся на гарну мужню Францію в це свято — 2 грудня! І більше за все на світі хочу бачити такою мою рідну Україну, щоб мати честь пишатися нею! Знаю, такий час обов’язково колись настане.
Vive la France! Слава Українi!
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
