Прийом проти iнфаркту: як державна програма змінює галузь охорони здоров’я

02.12.2020
Прийом проти iнфаркту: як державна програма змінює галузь охорони здоров’я

Сергій Наталенко. (Фото автора.)

Ось уже три роки Україна поділена на госпітальні округи. На Полтавщині їх чотири, так само, як і адміністративних центрів, що були створені пізніше у рамках адмінреформи. Лубни й прилеглі до них Пирятин, Чорнухи, Гребінка, Хорол, Оржиця утворюють Західний госпітальний округ. І тепер колись центральна районна лікарня у Лубнах стала називатися «Комунальне підприємство «Лубенська лікарня інтенсивного лікування». Як опорна, тобто головна, вона була включена до списку програми «Велике будівництво», яку ініціював президент Володимир Зеленський. Загалом по Україні, згідно з цією програмою, буде реконструйовано та капітально відремонтовано 210 приймальних відділень лікарень, з них 8 — на Полтавщині. Держава виділяє на це значні кошти. Перший транш у розмірі 3,6 мільйона гривень прийшов на Лубенську лікарню у вересні, невдовзі ще стільки ж. Окрім того, 3,5 мільйона виділить міська рада. Оновлене відділення тут планують відкрити за кілька місяців.
Ми зустрілися з головним лікарем Лубенської лікарні інтенсивного лікування Сергієм Наталенком, і він розповів про те, як реформа медичної галузі позначиться на якості послуг для пацієнтів.

У центрі уваги хворий. Буде

...Раз по раз ставлю свій диктофон на паузу: мій співрозмовник по ходу інтерв’ю відволікається на вирішення робочих питань. У нього біля приймального відділення стоїть «швидка» з тяжкохворою пенсійного віку, яку направили з Пирятина до Лубенської лікарні інтенсивного лікування, яка є опорною з лікування COVID-19. У жінки діагностували запалення легень і підозрюють коронавірус. Сергій Миколайович просить колег оглянути пацієнтку в машині, але не госпіталізувати в інфекційне відділення, інакше, наголошує, людина з ослабленим здоров’ям, у якої коронавірус лабораторно не підтверджений, може підхопити його в лікарні.


Я не знаю, скільки часу та нещасна мешканка Пирятина провела в автомобілі «швидкої» і де, зрештою, ночувала. Однак дуже добре уявляю психологічний стан хворої (про фізичний навіть не говоримо): одні лікарі відправили її за сорок кілометрів від дому, а інші не приймають.


Ви вірите, що скоро може бути по-іншому? Тим часом прекрасне майбутнє для хворих Лубенського госпітального округу, які поступатимуть на госпіталізацію, потроху «вимальовується». Перший поверх головного корпусу, де раніше були приймальне й фізіотерапевтичне відділення, ЕКГ-кабінет, травмпункт, санітарна кімната, кімната для підібраних на вулиці у нетверезому стані й безпритульних, практично вщент розбитий. Дехто, каже Сергій Миколайович, вважає реконструкцію старих приміщень недоцільною, мовляв, простіше збудувати нові, а дехто, навпаки, вбачає в цьому єдиний вихід для осучаснення медицини. Час розсудить.


Поки що ж обережно пересуваємося по куряві зірваних підлог у коридорах, де ведуться ремонтні роботи, намагаючись розгледіти те саме покращення, яке обіцяє нинішня влада. За гіпсокартонними перегородками без дверей, де в недалекому майбутньому будуть кабінети й палати, уже встановлені нові розетки й викладені білі кахлі, зведені нові цегляні перестінки, підведені нові комунікації. Поки що з липня тут господарюють працівники «Лубнижитлобуду-2010», з якими підписано договір на виконання ремонтних робіт. А виселені відділення тимчасово приймають пацієнтів у інших корпусах.
— Загальна площа реконструкції в цьому корпусі — 900 квадратних метрів, — проводить для мене екскурсію Сергій Наталенко. — А разом iз прибудовою до нього — 1200. Згідно з проєктною документацією, необхідно прихопити ще шматок подвір’я, щоб звести закрите приміщення, в яке заїжджатиме машина екстреної допомоги для вивантаження пацієнта. Воно повинне не лише захищати від дощу чи снігу, а ще й мати плюсову температуру всередині.


З моменту заїзду автомобіля екстреної допомоги у це приміщення хворий вважатиметься пацієнтом лікарні, й медики одразу ж почнуть ним займатися. Раніше як було? Людина потрапила у приймальне відділення, скажімо, о 10-й ранку, однак історію хвороби заводили на неї лише через пів години, а може, й пізніше, і лише після цього направляли у профільне відділення. Тобто, на прийомі втрачався дорогоцінний час. А може,  пацієнта треба було терміново госпіталізувати в реанімацію? Комусь, на жаль, це коштувало життя.
Тепер у нас замість приймального відділення з’явиться відділення невідкладних станів, як в усьому світі, у центрі уваги якого — хворий. Як тільки його знімуть iз нош чи каталки й перекладуть на ліжко, йому одразу ж почнуть надавати допомогу: оглянуть суміжні спеціалісти, максимально швидко зроблять за потреби електрокардіограму, ультразвукове обстеження, рентген, комп’ютерну томографію, аналізи. І ліжка, тут, до речі, стоятимуть у палатах не для того, щоб просто «відкапати» людину, як у нас люблять говорити. До них підведемо кисень, тобто за потреби просто тут почнуться реанімаційні заходи. Й на флюорографію пацієнта везти не треба буде, бо рентгенапарат буде пересувним. Якщо хворий потребуватиме негайного оперативного втручання, його відправлять в операційну, розташовану поряд, а звідти — в реанімаційний блок, якщо в цьому виникне потреба, чи у профільне відділення.


Щоб установити МРТ і КТ, доведеться розбирати зовнішню стіну

Ідемо по довгому коридору. Тут будуть оглядові кабінети, в тому числі гінекологічний. Тут — розширений травматологічний пункт з можливістю гіпсування. Тут — ургентна, тобто цілодобова, лабораторія... Власне, все відділення працюватиме у форматі ургентної допомоги. Але всіх пацієнтів ділитимуть на три категорії. Тих, хто поступатиме по «червоній» лінії (із загрозою для життя), по «зеленій» (планова госпіталізація) й по «жовтій» (за направленням лікаря). Перевагу матимуть «червоні».


Одразу по закінченнi ремонту відділення наповниться апаратурою й технікою, якої досі в Лубнах не було. Наприклад, з’явиться ангіограф — апарат для дослідження і стентування судин серця (з недавніх пір такі малоінвазивні втручання почали робити в обласній клінічній лікарні).


— Від Полтави ми далекувато, а у пацієнта, який поступає з підозрою на інфаркт, є 2-3 години, щоб потрапити на операційний стіл, — пояснює Сергій Миколайович. — Якщо втратити цей час, то в нього розвинеться інфаркт, і тоді стентування проводитимуть уже планово. Але при цьому того здоров’я, що мала людина, вона вже не матиме. Своєчасне обстеження на ангіографі дозволяє попереджувати інфаркти й інвалідизацію.


Величезне приміщення, розділене перегородкою з прорізом для дверей, відведено для встановлення двох потужних апаратів — комп’ютерної томографії (КТ) і магнітно-резонасної томографії (МРТ). Це те устаткування, без якого неможливо уявити сучасну медицину. У світі його використовують уже років тридцять, а значить, саме на стільки лубенська лікарня відставала у своєму розвитку. Щоб зробити діагностику на цих апаратах, мешканці міста і району змушені були їхати чи то в Миргород, чи в Полтаву або в Кременчук.


— Вага комп’ютерного томографа близько двох тонн, і фахівці побоюються, чи витримає бетонне перекриття нижнього поверху, на яке його маємо встановити, — розповідає Сергій Наталенко. — Однозначно, підлогу доведеться укріплювати. Так само маємо зробити міцну основу й для магнітно-резонансного томографа. А крім того, щоб занести їх до приміщення, доведеться розбирати частину зовнішньої стіни. Та то вже дрібниці. Головне, що дороговартісна апаратура, про яку я давно мріяв, буде в Лубнах. Вона вже куплена за державні кошти й чекає в Києві, поки ми тут підготуємо для неї місце.


Доходи медиків напряму залежатимуть від якості лікування

Сергій Наталенко, як і більшість медичних працівників, сподівається, що розпочата медична реформа однозначно оздоровить галузь охорони здоров’я. Участь лікарні в пілотному проєкті Національної служби здоров’я України (НСЗУ), під час якого була відпрацьована модель оплати медичних послуг за лікування конкретного пацієнта, яка вже успішно працює у світі, показала, що престиж професії лікаря зростатиме. На жаль, через коронавірус зменшилися відшкодування НСЗУ за кожен пролікований випадок, адже зменшилась кількість тих, кого госпіталізують. Та рано чи пізно система запрацює у нормальному режимі.


— Нам сподобалося, що доходи медперсоналу зростають і вони напряму залежать від якості лікування, — каже Сергій Наталенко. — За час участі в «пілоті» зарплати лікарів підвищилися на 50 відсотків, медичних сестер — на 40, санітарок — на 30, і далі ці відсотки зростатимуть, бо матимемо досконале обладнання, яке дозволить виявляти хвороби на ранніх стадіях, зменшити кількість інвалідизації. Ми працюємо з НСЗУ за програмою медичних гарантій, що передбачає окреме фінансування різних видів допомоги: ургентну, амбулаторно-поліклінічну, хірургічну, неврологічну... Усього з 35 пакетів у нас тільки 9. Але максимальні кошти можна отримати лише за умови повноцінного обстеження пацієнта, а це можливо за умови використання сучасних технологій. Але якщо пролікований пацієнт протягом місяця звернеться з тією ж проблемою, то НСЗУ не зарахує цей випадок (а прослідкувати історію хворого досить просто, адже все фіксується в електронному виді).


— От іще б дороги гарні зробити! — каже на закінчення розмови Сергій Наталенко. — Бо від оперативності доставки пацієнта в лікарню в екстрених випадках залежить дуже багато. Важливо, щоб медики мали можливість швидко доїхати до пацієнта, а пацієнти — до лікарні, до того ж, на комфортному спеціалізованому транспорті...