Мосту Патона виповнилося 67 років: він давно потребує капітального ремонту

10.11.2020
Мосту Патона виповнилося 67 років: він давно потребує капітального ремонту

67. Потрiбно «лiкувати».

Легендарному столичному мосту Патона, що з’єднує береги Дніпра, збудованому за унікальною технологією, днями «виповнилося» 67 років.

Це перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1 тис. 543 метри, без використання традиційних з’єднань.

Безпосередню участь у проєктуванні та будівництві моста брав академік Євген Патон (1870—1953), на честь якого й названо цю споруду. (З його ініціативи було створено Електрозварювальну лабораторію при Академії наук України, яку в 1934 році реорганізовано в Інститут електрозварювання, директором і науковим керівником якого до кінця життя незмінно був Євген Оскарович).

Будівництво моста було розпочато 1939 року й припинено у вересні 1941 року через відступ радянських військ із Києва. Втім уже на початку 1942 року на зведених опорах мосту нацисти продовжили будівництво.

Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводили угорськi сапернi частини. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках люфтваффе 1943 року. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.

Сучасний міст введено в експлуатацію 5 листопада 1953 року. У його проєктуванні та будуванні брали участь: столичні Інститут «Укрпроектстальконструкція», Трест Мостобуд №1, Інститут електрозварювання імені Є. Патона АН УРСР та Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І. Бабушкіна.

Міст має балочні конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаються з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10 тис. 668 м швів.

Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк ­«Ремкомун­елект­ротранс». Із 1 листопа­да 1954 року і до 9 черв­ня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.

В’їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропі­леями доричного  ордера­ (кон­с­трукцією парадного в’їзду з колонами), з лівого — двома колонами висотою 20 м.

Зараз це диво архітектури, на жаль, перебуває в досить жалюгідному стані. Вперше про ремонт моста Патона заговорили ще 30 років тому, але тоді все так і закінчилося розмовами.

У 2008 році знову порушили питання реконструкції у зв’язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу-2012, який мав проходити, зокрема, і в Києві. Був навіть розроблений проєкт, за яким планували зняти залізобетонне покриття і замінити більш легким металевим.

За рахунок зменшення навантаження несучі балки, таким чином, зможуть витримати вісім смуг руху замість шести. Загальну ширина мосту планували збільшити з 21 до 38 метрів. Утім через фінансові проблеми реконструкцію відклали на невизначений термін.

У 2018 році міст почав руйнуватися, й на його огляд виділили понад чотири мільйони гривень. У 2020 році міст було визнано аварійним, проте на підготовку всіх документів потрібно ще два роки. На мосту наразі вже закрили дві крайні смуги через небезпеку. За найоптимістичнішими прогнозами фахівців, реставрація моста, яка мляво почалася кілька місяців тому, може бути закінчена не раніше 2025 року.

Додамо, що міст Патона увіковічнено на пам’ятній срібній монеті «Євген Патон» номіналом 5 гривень, випущеній в обіг Нацбанком України у лютому 2010 року.