Кабмін підготував нереальний проєкт держбюджету-2021: головні проблеми і питання

10.11.2020
Кабмін підготував нереальний проєкт держбюджету-2021: головні проблеми і питання

«Намалювавши» у проєкті Держбюджету нереальні показники, влада намагатиметься виконувати його за допомогою інфляції і девальвації гривні. (Фото з сайта konkurent.ua.)

Провладна депутатська фракція «Слуга народу» зробила все, аби Державний бюджет 2021 року було ухвалено вчасно, тобто упродовж листопада.

Щоби до 1 грудня не тільки виконати норму Бюджетного кодексу за датою ухвалення, а й дозволити місцевим органам влади сформувати місцеві бюджети на основі державного.

Але якщо з турборежимом у послідовників президента Володимира Зеленського все більш-менш добре, то з якістю головного фінансового документа країни не все так однозначно. Або якщо точніше, то особливою якістю він не вирізняється.

Експерти, які проаналізували різні варіанти держ­кошторису України, сходяться на думці: помилок, прорахунків у бюджеті є дуже багато, а сам документ несе величезні ризики для держави.

Влада сподівається на краще

Основні показники урядового проєкту державного кошторису наступного року: номінальний ВВП складе 4,5 трлн грн, а його зростання — 4,6%. Експорт повинен вирости на 2,9%, а імпорт — на 10,6%, при цьому середньомісячна зарплата складе 13,6 тисячі грн, рівень безробіття — 9,2%, інфляція планується на рівні 7,3%.

Також у проєкт Державного бюджету закладено підвищення мінімальної заробітної плати. На даний момент вона становить 5 тисяч гривень.

З 1 січня 2021 її планують підвищити до 6 тисяч, а з липня — до 6,5 тис. грн: зростання з першого місяця наступного року сягне 20%. А разом із липневим підвищенням зростання складе 30% у порівнянні з нинішнім рівнем.

При цьому розмір прожиткового мінімуму в сумі 2 тис. 189 гривень уряд пропонує на пів року заморозити, тоді як фактичний мінімум становить 3тис. 763 гривні. На цьому наголосив із парламентської трибуни голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев чесно зізнався: урядовий законопроєкт не розрахований на вирішення проблеми бідності, незважаючи на підвищення оподаткування.

«Що стосується над­ходжень до бюджету, то ми очікуємо значне зростання. Для цього депутати ухвалили законопроєкт №2110 про акцизний збір на тютюн, у якому збільшили ставки оподаткування на TЕНи в 3,5 раза, на сигарети з фільтрами — на 20%. Якщо говорити про алкогольну продукцію, то детінізація цього ринку спричинить такі ж наслідки. Я думаю, що в першій версії проєкту бюджету деякі доходи були занижені, і бюджетний комітет це виправив. Візьмемо для прикладу ситуацію з доходами від грального бізнесу, доходів узагалі не було, поки я і мої колеги не внесли приблизно 20 правок. Ці фактори вплинули на надходження, які можна направляти на фінансування соцпрограм. Усі повинні розуміти: наразі фінансове становище країни не в найкращому стані, економіка падає», — сказав депутат.

І не менш чесно продовжив.

«Давайте казати відкрито, в бюджеті на 2021 рік не буде коштів, щоб істотно вирішити проблеми бідності та збільшення фінансування соціально незахищених верств населення. Тому ми говорили, що збільшення прожиткового мінімуму на 9,3%, в порівнянні з поточним роком, — такий собі захід у боротьбі з бідністю. Великі кошти витрачаються на вирішення коронавірусної кризи, ми витрачаємо гроші на обслуговування і на виплату державного боргу, який дістався нам у спадок. Це все певні обставини, які не дозволяють нам вийти з ситуації, що склалася. Потрібен системний підхід. Тому парламентарії очікують від уряду програму розвитку України до 2030 року, яка була анонсована і президентом, і прем’єр-міністром, оскільки вона і є вирішенням проблеми», — зазначив Гетманцев.

Видатки зростають

Голосування за цей законопроєкт, як відомо, відбулося 5 листопада. Це дивно, адже сам проєкт був поданий, як і належить, 15 вересня. Бюджетний комітет повинен був до 15 жовтня розглянути 2тис. 451 поправку, внесену депутатами, а 20 жовтня планувалося голосування.

Але через низку причин — офіційних і не дуже — голосування відклали. До числа перших належить перерва у роботі Ради через випадки коронавірусу в кількох депутатів, неофіційна — проведення місцевих виборів у державі, а отже, «слуги народу» та просто народні обранці вирішили без потреби не нервувати свій електорат.

Висновок комітету був представлений на початку листопада. Після розгляду всіх поправок Кабміну запропонували збільшити витрати бюджету на 20 млрд грн при підготовці до другого читання. Найбільше планують збільшити витрати Мінфіну: на 7,4 млрд грн має зрости субвенція на соціально-економічний розвиток, яку ще називають депутатським фондом.

Побажали депутати збільшити видатки Міністерству культури та інформаційної політики на 2,5 млрд грн. Ще 3 млрд грн додатково отримає Міністерство інфраструктури на розвиток інфраструктури аеропортів, і додатково півтора мільярда — на аеропорт у Дніпрі. Пів мільярда отримає Держспоживслужба на утримання апарату. Нарешті півтора мільярда додатково обіцяють МОЗ для Національного інституту раку.

Потреби у видатках зазвичай зростають у період між читаннями цього документа в парламенті. Сьогоднішня бездонна діра — боротьба з «ковід-19», яка може потребувати суттєвого збільшення фінансування.

Але планувати видатки — це навіть не пів справи. Адже, як переконані аналітики, Держбюджет-2021, найімовірніше, не буде виконано. Як не буде виконано і бюджет нинішнього року. І позаминулих... За словами політолога Дениса Гаєвського, традиційною для України є практика, коли бюджет регулюється в ручному режимі. І це несе величезні ризики для держави.

Кабмін видає бажанеза дійсне

Аналітики вважають дещо дивним і величезне як для пост­карантинної економіки України зростання ВВП на 4,6%, — як пояснює уряд, із метою відновлення економіки на рівні річної давності.

Більшість експертів зазначає: кабінет Дениса Шмигаля вперто видає бажане за дійсне. Адже якщо в умовах світової економічної кризи українська економіка не падатиме, то це вже можна назвати досягненням, а прогнозоване зростання на 4,6% є і зовсім фантастичним. Особливо на тлі показників нинішнього року.

Адже ВВП України до кінця 2020 року, за оцінками аналітиків МВФ, впаде на 7,2%. Тільки в жовтні індекс ділової активності знизився з 49,4 до 47,8 пункта. Це при тому, що значення нижче 50 означає, що в економіці держави переважають песимістичні настрої.

Відтак, як виходить із декларованих урядом цифр, Кабмін бавиться в імітації: плануючи зростання ВВП, чиновники насправді й не планують піднімати економіку в реальності.

Через нестачу коштів функції уряду зводяться до розподілу фінансових потоків, які генеруються валютними надходженнями від трудових мігрантів, від експортерів і зовнішніх позик. Про те, щоб створювати стимули і точки зростання, як заявляють експерти, не йдеться взагалі.

Навіть навпаки. Намагаючись сподобатися потенційному виборцю і піднімаючи йому заробітну плату, влада тим самим закладає міну вповільненої дії під економічними процесами у державі. Адже показник мінімальної зарплати насамперед пов’язаний зі збором податків, і лише опосередковано — з виплатами працівникам.

Відтак невмотивоване підвищення зарплати може спричинити суттєве зростання тіньового сектору — працівників почнуть переводити на пів ставки. Також різке збільшення мінімальної заробітної плати без зростання ВВП, тобто без зростання продуктивності праці, може призвести до інфляції.

У проєкті Держбюджету вказано, що уряд планує залучити 549,1 млрд грн за рахунок облігацій внутрішньої держпозики. Але незалежні експерти назагал не вірять, що владі вдасться цей крок.

Насамперед тому, що світові фондові ринки останнім часом постійно оновлюють максимуми своїх біржових індексів. Іншими словами, ми різко стали непривабливими для інвесторів в українські держоблігації. Такої думки, зокрема, дотримується економіст Олександр Гончаров, публікуючи її на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Валерій Пацкан також констатував: на виплату зовнішніх боргів передбачено третину витрат держбюджету, що становить майже 620 мільярдів гривень. За його словами, тільки на обслуговування держборгу піде кожна сьома гривня.

«Обсяг державного та гарантованого державою боргу зросте до 2,9 трильйона гривень — майже 65% ВВП, що перевищить встановлену Бюджетним кодексом межу», — констатував Пацкан.

Субсидії уріжуть, ліки можуть не закупити

Проблеми з Державним бюджетом наступного року, як вважають експерти, ми відчуємо вже у перші місяці 2021 року.

«Дуже складно прогнозувати економічне зростання на наступний рік, коли ми не знаємо точно, яке буде падіння в цьому році. Взагалі в таких турбулентних умовах прогнозувати щось на більше, ніж на три місяці, неможливо. Тому я б рекомендував розглядати цей бюджет як тимчасовий, який обов’язково буде змінений, можливо, вже в першому кварталі, тому що починаючи з другого чи з першого місяця — не виконуватиметься. Реальність може бути зовсім іншою, ніж закладається в цей бюджет», — зазначив Олександр Савченко, додавши, що, за його прогнозом, економіка в останньому кварталі нинішнього року рухатиметься у коридорі плюс-мінус 1%, — і без жодного зростання.

«Тому і в першому кварталі наступного року, якщо ми і будемо рости, то не більше, ніж на 1%, максимум 1,5%», — додав експерт.

За його словами, оскільки в цьому році економіка падала, значить, порівняльна база буде невисокою. І навіть при цьому економіка не може зрости більше, ніж на 2,5-3%, але ніяк не на 4,6%. Адже карантинні обмеження триватимуть щонайменше до кінця року, триває рецесія в промисловості та інших галузях, зменшилося кредитування економіки і приплив іноземного капіталу.

«Рахункова палата неодноразово акцентувала увагу на зміні підходів до формування розміру прожиткового мінімуму», — заявив Валерій Пацкан, зазначивши, що на боротьбу з епідемією коронавірусу в проєкті Держбюджету-2021 передбачено 19,4 млрд грн, з яких 2,6 млрд грн — на проведення вакцинації. «Ми бачимо ризики закупівлі за завищеними цінами медичних товарів і недостатньо досліджених вакцин», — сказав глава Рахункової палати.

За його словами, на виплату пільг і житлових субсидій передбачено на 561 млн грн менше, ніж у 2020 році, при цьому оголошено істотне підвищення цін на газ уже з листопада 2020 року, що призведе до подорожчання житлово-комунальних послуг та збільшення кількості одержувачів субсидії, а значить, і бюджетних витрат.

Інструменти уряду —інфляція і девальвація 

«Головним недоліком цього бюджету є збільшення податкового тиску на бізнес і на людей, що теж не відповідає гаслам правлячої партії і президента. Відбувається все навпаки. Якщо додати до абсолютного збільшення податків плутанину в менеджменті їх сплати, то зовсім погана картина. Я аналізував методично всі ці податки і дійшов висновку, що жодна нормальна компанія в Україну не зайде, прямі іноземні інвестиції майже неможливі. З бізнесу вимиватимуть усі оборотні кошти за рахунок збільшення податків, рентних платежів. Промовиста цифра 12% — середнє збільшення акцизів, рентних платежів, при тому, що інфляція в цьому році буде дуже мала, напевно, 3%. Це теж нонсенс. Це означає, що ми залазимо в кишеню бізнесу і будемо відбирати оборотні кошти в умовах відсутності кредитування. Це дуже сильно вдарить по бізнесу», — сказав Олександр Савченко.

При цьому аналітики викоремлюють три фактори, за рахунок яких можна наповнити бюджет. Перший — це реальне зростання економіки. Але піти цим шляхом влада зараз не готова.

«А тому існують іще два інші чинники — це девальвація гривні; чим більша девальвація, тим більше наповнення бюджету. Цей інструмент і зараз застосовується в четвертому кварталі, це дає істотний приплив. І інфляція. Можна виконувати бюджет за рахунок економічного зростання, а можна за рахунок інфляції та девальвації. Як правило, за рахунок цих факторів і виконується бюджет. Основне джерело наповнення бюджету — це ПДВ з імпорту, а там пряма залежність від курсу національної валюти», — резюмував Олександр Савченко.