ПРИКОЛИ про священників та «Інстаграм»
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Льотчик, повертаючись iз відрядження, кричить:
— Тут Ту-154, дозвольте приземлитися.
Дружина зі спальні йому у відповідь:
— Тут аеропорт, зробіть іще одне коло, нехай Іл-62 зможе покинути майданчик.
* * *
Розмовляють два приятелi:
— Бачу, твоя машина постійно стоїть біля під’їзду. Нікуди не їздиш, вона зламалася?
— Розумієш, я так добре її поставив, що боюся, якщо поїду, хтось місце займе.
* * *
— Якийсь ти останнім часом стурбований. Проблеми на роботі?
— Так, працювати змушують.
* * *
Зустрічаються два чоловiки:
— Іване, а чого це у вас пшениця не росте?
— Бо не сіємо.
— А чого не сієте?
— Бо не росте.
* * *
Теплохід проходить повз невеликий острiв в океані. На березі бородатий чоловік щось кричить, відчайдушно розмахуючи руками.
— Хто це? — запитує пасажир капітана.
— Гадки не маю. Щороку, коли ми тут проходимо, він так само божеволіє.
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Два бажання на ранок: щоб кава була гарячою, а вороги – холодними. >>
— Наталко, а скільки у вашому житті було романів?
— Лише один. >>
— І що ти так довго в тій ванній робила?
— Що... Міняла зимову гуму на літню. >>
— Алло, ТЦК? Ви можете терміново забрати мене в армію?
— Так, звичайно. А де ви перебуваєте? >>
— Галю, це наше перше свіданіє! Я за все плачу! Куди тебе повести? >>