Тричі «Грузинська мрія»: на парламентських виборах у Грузії перемогла правляча партія

03.11.2020
Тричі «Грузинська мрія»: на парламентських виборах у Грузії перемогла правляча партія

Опозиція Грузії не згодна з перемогою правлячої партії.

На парламентських виборах у Грузії, які відбулися в суботу, 31 жовтня, переконливу перемогу здобула правляча партія «Грузинська мрія» на чолі з мільярдером Бідзiною Іванішвілі.
 
Це вже третя поспіль перемога цієї політичної сили на вибо­рах до парламенту. 
 
На кінець дня неділі, 1 листопада, після підрахунку 99,77% бюлетенів «Грузинська мрія» набирала 48,16 відсотка, повідомила Центральна виборча комісія Грузії.
 
На певних етапах обробки виборчих бюлетенів партія навіть долала межу в 50%, однак пізніше цей показник стійко скорегувався в бік зменшення. Опозиційний блок «Єдиний національний рух — Об’єднана опозиція» колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі набирає 27,12%.
 
Тріумфального повернення експрезидента Саакашвілі, на яке розраховував опозиційний блок «Єдиний національний рух», не відбулося. Сама ж виборча кампанія стала, швидше, виразом думки грузинів про довіру або недовіру до конкретних політиків, а не програмам партій. Грузини, в цілому, робили вибір між Бідзіною Іванішвілі та Міхеїлом Саакашвілі.
 
Цього разу на 150 місць у парламенті претендували 48 партій і 2 виборчi блоки. За результатами виборів, усього ж у парламент проходять сім партій і два блоки.
 
Серед них також «Європейська Грузія» Давида Бакрадзе, «Лело для Грузії» Мамуї Хазарадзе, «Альянс патріотів» Ірми Інашвілі, «Георгій Вашадзе — Стратегія Агмашенебелі», «Гірчі» Зураба Джапарідзе, «Громадяни» Алеко Елісашвілі та Лейбористська партія Шалви Нателашвілі. Кожна з них набрала не більше 4%.
 
Таке широке партійне представництво у парламенті пояснюється тим, що ці останні вибори відбувалися за новими правилами. Згідно з ними, 120 місць в парламенті будуть заповнені за пропорційними списками, а 30 — за мажоритарними.
 
При цьому бар’єр проходження в парламент для партій становить лише один відсоток (раніше було п’ять відсотків), а для виборчих блоків — стільки відсотків, скільки партій створили блок. Країна в 2017 році перейшла на парламентську систему правління.
 
У цілому, більшість передвиборчих опитувань не ставила під сумнів лідерство правлячої партії, але їй було необхідно набрати не менше 40% голосів підтримки. 
 
У цьому році в Грузії вперше був застосований так званий механізм замка, який передбачає, що партія, яка не зуміла набрати 40% голосів виборців, не зможе сформувати однопартійну більшість.
 
У цьому випадку «Грузинській мрії» довелося б створювати блок iз меншими партіями, щоб утворити коаліційний уряд. І саме в цьому сенсі в опозиції, за оцінкою представників цих партій і блоків, було більше шансів зібрати власний кабінет міністрів. Але «Грузинська мрія» з завданням упоралася. Залишається лише питання — наскільки чесно. 
 
Опозиція вважає результати виборів сфальсифікованими. Брифінг голови грузинської ЦВК Тамар Жванії (це жінка, яку звати Тамар, а не Тамара) намагався зірвати представник ЦВК від опозиції, який вимагав не оприлюднювати «сфальсифіковані дані», проте поліцейські вивели опозиціонера із зали.
 
Як заявив журналістам один із лідерів опозиційної партії «Єдиний національний рух» Никанор Мелія, в передвиборчому штабі якого зібралися опозиціонери, влада «тотально фальсифі­­кує результати виборів, і цьому дадуть адекватну відповідь». 
 
На 16:00 неділі, 1 листопада, за місцевим часом опозиція скликала мітинг у центрі Тбілісі. Але на мітинг з’явилися не лише кілька тисяч прихильників опозиції, а й численні поліцейські підрозділи. Поліція не дозволила учасникам акції встановити намет біля будівлі парламенту в Тбілісі, повідомляє грузинський «Перший канал».
 
Це призвело до протистояння між протестувальниками і поліцією. Зараз же головна інтрига залишається лише в одному: визнає опозиція врешті-решт підсумки виборів чи перейде до тактики бойкотування і вимоги дострокових виборів.